Повість про Ґендзі. Книга I

Помiтивши це, нього Кокiден не тiльки вiдчула неприязнь до новоi суперницi, але й спалахнула давньою ненавистю до Гендзi.

Своею надзвичайною красою Гендзi не мав у свiтi собi рiвних, навiть чарiвна принцеса Фудзiцубо не могла його в цьому перевершити, тож люди називали його Блискучим. Та оскiльки Імператор порiвну надiлив своею любов’ю як сина, так i принцесу, то ii називали Сонцесяйною.

Коли Гендзi сповнилося дванадцять рокiв, Імператор мусив, хоча й не хотiв змiнювати його чарiвноi пiдлiтковоi зовнiшностi, провести обряд досягнення повнолiття.

Сам ненастанно клопотався i, готуючи таку урочистiсть, до усталених правил його проведення додавав чимало своiх.

За пишнiстю i розмахом церемонiя мала не поступатися тiй, яка вiдбулася кiлька рокiв тому в пiвденнiй палатi Сiсiнден, коли вiдзначалося повнолiття старшого сина, принца-спадкоемця, а щоб наступнi повсюднi бенкети, за якi вiдповiдали такi державнi установи, як палацова скарбниця й рисовi комори, схильнi до недбальства, вiдбувалися як слiд, Імператор заздалегiдь вiддав особливi розпорядження, щоб усi дотримувалися правил.

У схiдному передньому покоi палати Сейрьоден встановили трон, обернувши його на схiд, а перед ним – сидiння для майбутнього повнолiтнього Гендзi та Лiвого мiнiстра, вiдповiдального за церемонiю. Гендзi з’явився на варту Мавпи.[30 - Приблизно 3-тя година пополуднi.] Обабiч його щiк звисали жмути волосся зачiски «мiдзура», а обличчя свiтилося рум’янцем… Як жаль, що таким його бiльше нiхто не побачить! Головний скарбник взявся укладати зачiску.

І коли Імператор з болем у серцi побачив, як той обрiзуе таке гарне волосся, то, ледве стримуючи сльози, подумав: «От якби вона побачила його тепер!..»

Коли пiсля завершення обряду Гендзi, переодягнений по-дорослому в покоi для вiдпочинку, спустився у сад i виконав подячний танець, в усiх людей вiд зворушення забринiли сльози. А що вже казати про Імператора? Вiн ледве тримав себе в руках, зi смутком у душi згадуючи про минуле, що вже починало забуватися.

«А чи не зашкодить його зовнiшностi нова зачiска й дорослий одяг у такому юному вiцi?» – турбувався Імператор, але, навпаки, хлопець став тепер прекраснiшим.

Лiвий мiнiстр, вiдповiдальний за проведення обряду повнолiття, мав вiд принцеси кровi, молодшоi сестри Імператора, едину дочку. На неi накинув оком принц Весняних покоiв,[31 - Принц-спадкоемець.] але мiнiстр не спiшив давати згоди, бо мрiяв вiддати ii за Гендзi.