Хроніки передбачень: 2006–2017

Лiнii свiтового розколу

Одним з найочевиднiших конфлiктiв свiтового масштабу сьогоднi е цiннiсне, геополiтичне i цивiлiзацiйне протистояння iсламського та захiдного свiтiв. Пiсля 11 вересня 2001 року свiт заговорив про початок Четвертоi свiтовоi вiйни – вiйни цивiлiзацiй – iз використанням принципово новоi тактики, зброi, iнформацiйних технологiй.

Найсерйознiшу загрозу для мiжнародноi системи безпеки та спокою окремих держав створюе глобальна терористична мережа з ii активним прагненням отримати доступ до новiтнiх ядерних, бiологiчних, бактерiологiчних, iнформацiйних технологiй, особливо небезпечних в умовах тотальноi вiдкритостi сучасного суспiльства.

Не менш явна та загрозлива тенденцiя – неконтрольоване поширення ядерних технологiй, зброi масового ураження та засобiв ii доставки. Як приклад можна навести ситуацiю з Пiвнiчною Кореею. Проблема полягае не в тому, що ця краiна скористаеться ядерною зброею, хоча така перспектива досить реальна, а в тому, що вона може ii продавати.

Додаткова небезпека криеться тут i в тому, що створення ядерноi зброi Пiвнiчною Кореею та Іраном може призвести до вiдповiдного поновлення ядерних програм Японiею, Пiвденною Кореею та iн. За прогнозами, до 2020 року число «ядерних держав» сягне 10–12. Також зберiгаеться iмовiрнiсть передачi ядерноi зброi терористичним органiзацiям, наприклад, по лiнii Іран – «Хезболла». Даний факт свiдчить про ослаблення вiйськового диктату захiдних краiн зразка 50-х рокiв ХХ столiття.

Водночас захiдний свiт уже далеко не такий монолiтний, як в епоху Холодноi вiйни. Сьогоднi США явно не зацiкавленi в тому, щоб об’еднана Європа стала самостiйним вiйськово-полiтичним гравцем свiтового рiвня. При цьому самi Сполученi Штати переживають безпрецедентне падiння популярностi в мiжнароднiй спiльнотi, багато в чому спровоковане военними дiями на Балканах i в Іраку. Натомiсть Європейський Союз також вступив у чорну смугу зниження темпiв економiчного розвитку, мiграцiйних проблем i поступового згасання iнтеграцiйного iмпульсу, про що свiдчить недавнiй провал голосування з приводу загальноевропейськоi Конституцii.

У результатi зайнятi переважно власними проблемами «стара Європа» i США вiдчувають значнi труднощi у формуваннi консолiдованоi вiйськовоi полiтики та стратегii безпеки.

Крiм цивiлiзацiйного розколу, у свiтi стрiмко поглиблюеться прiрва мiж багатими i бiдними краiнами.