Щоденник наркомана

З часом я втомився його нарiзати i вiдправив його для цього до тютюновоi крамницi.

О, дорогенький, нi! Без дозволу митницi це категорично заборонено!

Напевне менi треба було здатися полiцii.

Авжеж, коли ти починаеш захоплюватися кокаiном на повну, ти втрачаеш усвiдомлення вибоiстого характеру цього старого, кумедного, сплющеного бiля полюсiв сфероiда. Ти стаеш набагато компетентнiшим у ладнаннi життевих справ, тобто у певному сенсi компетентнiшим.

Мсье Куе мае цiлковиту рацiю, так само як i послiдовники «Християнськоi науки» i всi решта, коли кажуть, що половина усiх наших проблем береться вiд того, що ми вiримо в iснування цих проблем, тож коли ми забудемо про iхне iснування, вони, як не дивно, перестануть iснувати!

Хiба не про це говорить старе прислiв’я: «очi не бачать – серце не болить»?

Коли в тебе кокаiново-медовий мiсяць, ти й правда до певноi мiри стаеш вищим за iнших.

Ти берешся за вирiшення проблеми з абсолютною впевненiстю. Це комбiнацiя, яку французи називають еlan (бадьорiсть) i insouciance (нерозсудливiсть).

Завдяки цьому духовi утворилася Британська iмперiя. Нашi хлопцi дiйшли до Індii та всiляких iнших земель, та переплюнули всiх тiльки тому, що просто не мали уявлення про труднощi на своему шляху, щоб iх помiчати. Їх навчили, що якщо в жилах тече благородна кров, тодi нiколи й нiщо не зможе пiти не так. А школа та унiверситет привчили вiдчувати, що ти – вiнець Божого творiння, що неможливо зазнати невдачi чи поразки, що ти не зможеш навiть iх зауважити.

Ми втрачаемо iмперiю, бо «яскравi барви нашоi вiдваги вiд роздумiв утрачають колiр свiй».

А iнтелектуали призвели до того, що нам «i хочеться, i колеться», як кiшцi в отiм прислiв’i. Дух Гамлета замiнив дух Макбета. Макбет жорстоко поплатився лише тому, що був сильно засмучений через Макдуфову версiю того, що казали вiдьми.

Корiолан зазнав поразки лише тодi, коли перестав думати. Як каже поет: «Любити знання – ненавидiти життя».

Кокаiн позбавляе усiх сумнiвiв. Але своiм свободолюбивим духом нашi пращури завдячують справжнiй свободi, яку вони завоювали; а кокаiн просто додае «хоробростi» пияка.

Втiм, усе добре, поки його достатньо.

Роздiл 4

Au pays de cocaine – у краiнi кокаiну

Не можу згадати жодних подробиць нашого першого тижня у Парижi. Подробицi перестали iснувати. Ми кружляли у невтомному шаленствi вiд одного задоволення до iншого. Ми сприймали все як належне. Навiть не вiзьмусь описувати це слiпе, безмежне блаженство любовi.