Щоденник наркомана

Усе, що з нами вiдбувалося, було однаково чудово.

Звичайно, Париж стараеться мати справу з людьми саме у такому душевному станi. Електрична напруга нашого життя була удесятеро бiльша за номiнальну. Це було правдою в усiх сенсах. Я прихопив з собою iз Лондона тисячу фунтiв готiвкою i подумав при цьому: а все ж приемно бути нерозважливим. Ми збиралися розважатися, тож начхати, скiльки це коштуе!

Я думав, що за тисячу фунтiв можна розмальовувати Париж усiма можливими кольорами невизначено тривалий час; та на кiнець тижня тисячi фунтiв як не було, така ж доля спiткала ще одну тисячу, за якою я надсилав телеграму до Лондона; i в результатi навiть не можна було показати, на що ми iх витратили, окрiм пари суконь та жменьки не дуже дорогих коштовностей для Лу.

Нам здавалося, що ми були дуже економними. Ми були надто щасливi, щоб перейматися витрачанням грошей. Перш за все кохання нiколи не потребуе бiльше нiж якiсь копiйки, до того ж досi я взагалi не знав, що таке кохання.

Те, що можна назвати медовою частиною нашого медового мiсяця, здаеться, займало увесь час мiж спанням.

Вона не залишала нам часу прогулятися на Монмартр. Ми не дуже переймалися, щоб поiсти, i навряд чи помiчали, поiли чи нi. Здавалося, що потреби у снi немае. Ми зовсiм не втомлювалися.

Перший же натяк на втому направляв твою руку до кишенi. Одна понюшка давала вiдчуття найвитонченiшоi розпусностi, i ми знову були на четвертiй швидкостi!

Єдиний вартий уваги випадок – це отримання листа i пакунка вiд Гретель Вебстер.

У пакунку було м’яке кiмоно для Лу – iз цього розкiшного японського шовку, що носять гейшi, сине, як лiтне небо, вишите золотими драконами з червоними очима i язиками.

У ньому Лу виглядала як нiколи приголомшливо розкiшною.

Жiнками я нiколи особливо палко не захоплювався. Кiлька любовних пригод, що трапилися у моему життi, були досить безглуздими i малоприемними. Вони не розкрили можливостей кохання; насправдi я думав, що це задоволення дещо переоцiнене, що це короткочасне i грубе заслiплення, за яким неминуче приходять нудьга й огида.

Та з кокаiном усе було геть iнакше.

Хочу наголосити, що кокаiн насправдi е мiсцевим анестетиком. Цим пояснюеться його реальна дiя. Ти не вiдчуваеш свого тiла. (Як вiдомо, з цiею метою його застосовують у хiрургii i стоматологii.)

Тiльки не подумайте, що це означае, що фiзичне задоволення вiд стосункiв чоловiка й жiнки зменшуеться, скорiше воно переходить на безтiлесний рiвень.