Щоденник наркомана

Звичайно, дiстати таку дрiбницю було нескладно, але, як я вже казав Феклiзовi, це означало б продати якiсь чортовi папери чи ще щось, а це може забрати два-три днi. Часу було обмаль, оскiльки можливiсть може зникнути, якщо нею не скористатися цього тижня, а сьогоднi вже середа.

Тим часом Феклiз допомiг менi накидати текст телеграми до Волфа з поясненнями термiновостi справи i пообiцяв прийти з усiма необхiдними паперами о дев’ятiй в суботу.

Ну, звичайно, вiн мене не пiдведе, але водночас е ризик прогавити шанс усього свого життя в разi якоiсь затримки, тож вiн збирався рухатися далi й шукати можливостi знайти цi п’ять тисяч самому.

В такому разi, так чи iнакше, вiн все одно подiлиться зi мною прибутками. Вiн хоче моеi участi у тiй справi, навiть якщо йдеться лише про соверен, просто через мою удачу.

Тож вiн швиденько побiг вiд нас. Ми з Лу взяли машину i провели решту дня у Булонському лiсi. Здавалося, що кокаiн загрiбав з новою силою або ж пiдсилював дiю героiну.

Ми знову були на тiй фантастичнiй швидкостi, як першоi божевiльноi ночi.

Інтенсивнiсть була ще дивовижнiшою, та вона вже так не забирала.

З одного боку, кожна година тривала долю секунди i водночас, з iншого боку, кожна секунда тривала цiле життя. Ми могли оцiнити його найдрiбнiшi деталi на повну.

Хочу пояснити якомога детальнiше.

«Вiльгельм Завойовник, 1066, Вiльгельм Руфус, 1087».

Можна пiдсумувати увесь перiод правлiння герцога Нормандii одним реченням. Водночас iсторик, який зробив спецiальне дослiдження цього перiоду iсторii Англii, може написати десять томiв подробиць, i в певному сенсi, у своiй головi, вiн може уявляти обидва аспекти свого знання одночасно.

Ми були у схожому станi. Години пролiтали повз нас, немов спалахи блискавки, i кожен розряд освiтлював усi деталi навколишнього ландшафту; ми могли вловити усе одразу. Ми нiби набули зовсiм новоi розумовоi здiбностi, настiльки досконалiшоi за звичайний хiд думок, наскiльки вищим е всеосяжний розум видатного науковця за розум дикуна, хоча вони обидва за допомогою однакових оптичних iнструментiв роздивляються того самого жука.

Тому, хто сам такого не пережив, неможливо передати захват, яким ти переповнений у цьому станi.

Ще однiею дивовижною рисою ситуацii було таке: здавалося, що ми дiстали щось, нехай я назву це телепатичною силою, але це не найкраще слово. Нам не потрiбно було одне одному нiчого пояснювати. Нашi розуми працювали разом, як у першокласних форвардiв, що звикли грати у парi.