Характерники

Лихо крутячи піруети і складні траєкторії, він ламав списи і кістки грабіжників з «великої дороги», не шкодуючи нікого. Увійшовши в особливий стан-берсеркера, він був невловимий і майже невидимий для більшості супротивників, а коли його подруга навела марево з сотні ненажерливих мурах, ті одразу ж кинулися врозтіч, кидаючи зброю, збрую та поранених.

-Так мила, круто ти комахами їх настращала я сам мало сам було в штани не наклав, коли побачив біля своєї голови цю «чарівну мармизу» з клешнями з аршин, - пробурмотів напарник важко дихаючи.

-Ти теж нічого коханий, постарався на славу, надовго позбавив від розграбування всі найближчі села. Щоразу милуюсь твоїми невловимими рухами. Впевнена ти в цьому напевно перевершив свого вчителя Вільнобора, а йому рівних у бойовому гопаку, у всій окрузі ніколи не було.

-Тю на тебе! В добрім житті кучері в’ються, в поганім — січуться. Бережись Марр! - крикнув чоловік і стрибком зіштовхнув свою супутницю з каменю.

Гора-камінь

З незрозумілих для них причин гора-камінь, що майже повністью заріс деревами і чагарником, заворушився і став виповзати з-під землі, набуваючи людиноподібної форми голови.

Здавалося навіть птахи, що там давно гніздилися, не чекали подібну реформацію їх багаторічного житла.

- Замри не ворушись коханий, - пошепки сказала мольфарка, підводячись на ноги. Вона дуже болісно впала на землю і в її очах вже виблискували руйнівні блискавки.

-Зберігай нас Творець! Що це за страшко такий? – тільки й зміг видавити із себе характерник задкуючи назад.

-Це камінний троль, що правда незвичайний роль, ця людина-камінь, може десятками років лежати не рухаючись, поки не відчує поряд людської крові.

Ось ти тут йому достатньо їжі заготував, - провівши рукою навколо побоїща, дівчина гидливо скривилася і відійшла на безпечну відстань.

Величезне ведмедеподібне тіло з метровим носом неповоротко стало на задні кінцівки і почало перемелювати своїми верхніми відростками-булавами все, до чого він міг дістати. Зважаючи на все, очей у нього теж не було. Верхня частина голови повністю заросла мохом та чагарниками.

Гучно хрюкнувши щелепою-печерою, монстр став жадібно поїдати залишки загону кочівників разом із землею і каменями, що підвернулися з ними.

- Чуєш Марре, а є якась сила, здатна вбити цю образину або хоча б відігнати звідси її подалі?

-Ні Мих, у цього найдавнішого жителя нашого світу, повністю відсутні слабкі місця, так само, як і розум. Він може лише зрідка прокидатися для годуваня і знову засипати на довгі роки.