Характерники

Сивовласі маги закривши очі, почали нашіптувати якісь особливі молитви. Через кілька хвилин, з деяких каменів стали пробиватися яскраві жовті промені. Світло наче полум’я, зміїним язиком, охоплювало здивовану дитину, не завдаючи їй жодної шкоди. Кожен артефакт мав свій вибитий на ньому символ і свій колірний спектр, але всі вони були зведені ланкою особливої сили в безперервному зв'язку земних стихій: Землі, Вогню, Води та Повітря.

-Всі, кого вибрали незламні духи йдуть за ченцями Ведом і Злахом, решта - марш до своїх батьків, - мовив старець Вогнебор, потім сумно подивився на єдиновірців і додав:

-З кожним разом нас все менше, як і тих, хто гідний нас замінити!Життя любить того, хто за нього бореться, та нищить того, хто йому піддається.

Низка дітлахів йшла за своїми майбутніми вчителями-наставниками. Після десяти років важких поневірянь і суворих випробувань із відібраних шести хлопчиків та п'яти дівчаток, від сили лише одна пара могла по-справжньому стати непереможними характерниками.

Початок шляху.

Двійка втомлених ченців, у сірих зношених балахонах, брели по курній дорозі вже багато годин поспіль, ведучи під вуздечку худого конячку з візком. Навколо них наскільки кидався погляд, тягнулися лише довгі ряди низькорослих чагарників і запорошене туманом марево дерев, що виднілися на горизонті.

-Дивися Миха, далі видніється Мордвінський ліс, там ми зможемо знайти джерело з прохолодною водою і перепочити, якщо звичайно нам це дозволять лісові німфи та Творці світу! Я сяду на Розочку… вже несила йти, боляче ногам.

Добре?

- Життя прожити — не поле перейти. Звичайно сідай, хоч кінь наш непоказний, але дуже витривалий. Ти щось вже відчула Марена? Чи може нам слід заздалегідь підготуватися до випробувань? - молодий воїн втягнув носом повітря і раптом різко зупинився.

-Не хвилюйся, брате мій по вірі, на такій відстані ти точно нічого не визначиш, а ось підійдемо ближче, тоді точно скажу, що за напасть там зачаїлася.

Підійшовши майже до краю лісу, дівчина зупинилася, повільно заплющила очі і тихо прошепотіла:

- Так-таки- так, тут для нас влаштована засідка, причому судячи із запаху, швидше за все лиходії з місцевих селян, не вбивай їх будь-ласка! У них зараз велике горе, я це відчуваю, бовдури не розуміють, що творять.

Крик розпачу від безвиході! Дивись уважно! Зліва від нас у кущах сховалося п'ятеро мужиків з кілками та сокирами, праворуч ще семеро. Телепні ці легко навіювані. Небезпеку представляє лише їхній ватажок у нього вже заряджений арбалет.