Характерники

Почекай… ще я відчула травму голови, я візьму його на себе...

-Трясця твоїй матері! (трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод). Чуєш Назаре, он дивись якийсь візок навантажений їде, з старою бабою на віжках, напевно харч на продаж везуть. Нарешті нажеремося від пуза-то! — пробубнив брудний мужик у порваній сорочці з дерев'яними вилами в руках, другий, що був трохи молодший, тримаючи іржаву сокиру під пахвою, додав:

- А щоб тобі повилазило! (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив).

Дивись уважно йолоп, то не старабабця, а справжня красуня… вяжемо хлопа та хапаймо дівчину, вдосталь насолодимося тілесами її пишними. Ну скільки вже можна без бабської ласки обходитися?Хай вам грець, я вже на Митрофана нашого почав заглядатися.

-Так, ша… селяни, барахло візьмемо, а дівку псувати-то, я вам не дам! Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?») Ми не іроди які, не антихристи! Наших рідних дружин не вберегли… віддали на наругу, то хоч ця хай уникне злої бабської долі.

Якщо сама захоче - може й злюбиться з кимось із вас лиходіїв немитих.Матері твоїй хиря! Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ упли...

Останню фразу ватажок з перебинтованою головою так і не договорив, бо на його очах візок чарівним чином зник, а прямо перед ним, з нізвідки з'явилася черниця з блискучими вервицями (наместини) у руках.

-Всім чоловікам крім ватажка спати! Ваші м'язи втомилися, а очі налилися синцем! Дивимося на кульки і засинаємо, - обертаючи вервицями по складній амплітуді, дівчина підійшла до приголомшеного ватажка і суворо подивившись йому в очі заговорила:

- Не бійся діду, твої люди живі та здорові! Поки що живі.

.. і поки що здорові...

-Аааать…ік… збережи мене ік… мати-заступнице ік... Діждався сраної ік… немочі! Згинь нечисто сила! - злякано смикнувшись, селянин перехрестився і вистрілив у дівчину, що наближалась до нього.

Вона різко нахилилася, змахнувши рукою - тіло стрільця увійшло до ступора, а стріла несподівано змінила свою траєкторію і встромилась біля його вуха в дерево.

-Заспокойсязнайдибiда, я не дияволиця, швидше навпаки, чув мабуть про чарівників-монахів? Ми допоможемо тобі в твоїй біді, якщо все чесно нам розкажеш! Де є життя, там є й надія, що за біда з вами та вашим селом трапилася? Тільки без приховування подробиць. Домовились?!

-Так, ік… це…те...