Характерники

Рослини і дерева безжально спалювали на вогнищах, питна вода стала «мертвою», через звичку місцевих аборигенів скидати туди всякий мотлох, навіть трупи одноплемінників топили - бо їм закопувати було ліньки, чи не було бажання.

Пещерники ніколи нічого не виготовляли і не вирощували. На відміну від більшості своїх родичів - звичайних гномів. Ці мешканці просто паразитували на їхній праці. Грабували, руйнували, вбивали, викрадали, вимагаючи потім викуп, їх це все влаштовувало, доки цілі народи не об'єдналися і нарешті дали гідну відсіч загарбникам.

Ось і зараз я чітко відчуваю, що союзниками ельфів стали звичайні гноми та річкові сирени. Дивись - дивись, а щоб їх муха вбрикнула, - дівчина кивнула вбік і чоловік теж побачив сріблясті хвости річкових дів, що майнули біля переправи з товстих колод.

Подальші події змусили міцно затиснути вуха і відкрити рота, оскільки неприємні звуки прямо з води просто зводили з розуму.

Згубні пісні сирен привели стадо потворних карликів у шаленство.

Ці вічно немителі, зарослі густою шерстю монстри стали кидати у воду каміння та списи, їм ще на допомогу одразу прийшли кремезні родичі - гобліни.

Від своїх сусідів вони відрізнялися лише гігантським зростанням та ще більш примітивним мозком. Але інстинкт самозбереження підказав їм правильні події. Ці велетні почали кидати величезні валуни у воду і майже повністю розігнали переляканих русалок.

Незважаючи на колосальні втрати від влучних пострілів лучників, зроблена з колод переправа все ж таки перекинулася на інший берег.

Орда озлоблених загарбників кинулася по ній наче зграя шалених псів, розмахуючи важкими кийками та кам'яними сокирами.

-Дивись мила, ось там справа звичайні гноми в траві ховаються, пора і нам втрутитися! Замало їх буде, переб'ють усіх, - прошепотів мольфар і кинувся в рукопашну.

Як тільки перші полчища орків наблизилися до лісової кромки з неї на весь свій маленький зріст, стали бойові загони гномів. Їхні тіла були в залізних латах а в руках вони міцно тримали залізні сокири, викувані в сільских кузнях.

Низькорослі люди були готові померти за свою землю та свої родини.

Кривавий бій набирав обертів. Мало чутливі до болю гобліни, густо втикані стрілами, таки зуміли пробити пролом у строю захисників і бій перенісся вже в лісові хащі.

З кожною хвилиною кількість атакуючих все зменшувалася, але й серед захисників було багато героїв які загинули героїчно.