Характерники

-Не тараторьте весь свій час, головне ви повинні знати, що нічого ще не закінчилося вас попереду чекають нові труднощі, які ви повинні пройти з честю, - прозвучали мудрі слова і силует до болю знайомого наставника в мить зникли в білому серпанку туману, начебто і не було його зовсім…

Розділ 8

Вій-господар темряви.

-Матері його ковінька, сто копанок чортів мені в печінку, трясця його матері! Та що це за завдання таке - піди туди, не знаю куди, знайди те, не знаю, що, - відплющуючи від бруду, бурмотів чоловік і провалився в чергову глибоку яму.

Вже більше години парочка характерників брела майже до пояса в болотяній жижі в похмурих коридорах «клятих печер». Тьмяне світло від підземних лишайників та смолоскипи в руках що вже починали гаснути, лише трохи підказували правильний напрямок у цих лабіринтах.

-Прям казка якась виходить! Сподіваюся нам пощастить і в цій слизовій рідині не водяться жодні хижаки, – голосно чхнув, мовила мольфарка, потім сильно розкрутила свої чотки і вдарила ними по брудній поверхні.

-Накаркала ворона,а щоб швидкою Настею тут цю багнюку зносило! Коханий, треба терміново вибиратися з води, мене щойно вкусила за ногу якась звірюга, - болісно морщачись, дівчина ще раз ударила по жижі і сильний розряд магічного струму напевно вразив невідомого ворога. На каламутну поверхню спливла півметрова п'явка, що ще конвульсивно засмикалася.

-Фу-фу, яка гидота,діждалися сраної немочі, добий її швидко, поки вона не оклигалася! Миха прошу тебе!

-Сейм момент красуне, цей момент, - крикнув її супутник і ударом своєї бойової палиці відправив хижака у своє болотяне пекло.

Вибравшись нарешті у сухе місце, мандрівники перевели дух і стали одночасно викручувати мокрий одяг.

-Ось скажи всезнайко, а чого ці місця називаються «проклятими»? - мовив чоловік, похітливо розглядаючи всі принади дівчини, що відкрилися його очам.

-Так ти на мене так не пялься збоченець, нічого зараз не обламається, поки завдання не виконаємо, та й місця тут справді погані. Колись дуже давно в цих печерах знайшли алмази і одразу ж сюди кинулися юрби охочих легко збагатитися. Але як завжди і буває - дорогоцінного каміння ставало все менше, а жадібних людей все більше, тому між ними почалася кривава різанина до останньої живої людини.