Останнє літо. Всі ми родом з 90-х (українською)

Останне лiто. Всi ми родом з 90-х (украiнською)

Федiр Титарчук

Про що ця книга? – Про молодi 90-х.Кому вона буде цiкава? – Напевно тiеi ж самоi молодi, яка зазнала свiй розквiт в тi роки.Про що ця книга? – Про життя пiдростаючого поколiння в одному невеликому мiстечку на «Краю Географii» «Перехiдного перiоду». Про iхне життя, сьогохвилинних устремлiннях, алкоголi, жiночому поле, а також абсолютноi i безпросвiтноi пiдлiтковоi наiвностi. Про той перiод, коли «Останне лiто» назавжди стае тим вододiлом, який вiдокремлюе юнiсть вiд чогось, що лежить попереду Книга содержит нецензурную брань.

Останне лiто

Всi ми родом з 90-х (украiнською)

Федiр Титарчук

© Федiр Титарчук, 2023

ISBN 978-5-4493-7208-6

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Останне лiто

Титарчук Федiр Олександрович

1. Ми

Весна. Не та вогка i водяниста весна, що приходить вiдразу ж за останнiми морозами i знаменуеться струмками, спливаючими пляшками, шприцами та iншим смiттям, що вже роками не прибиралися i ще стiльки ж не будуть прибиратися, утворюючи спочатку купи, потiм звичний ареал проживання, а далi – формуючи нашарування, заростаючи пилом i пiском, створять так званий культурний шар.

Який шар? Яка культура – такий i шар. І хулi тут чекати?!

Я вибрався на вулицю, переступив чи то через собачi екскременти, чи то просто через щось, що любив викидати зi свого балкона наш сусiд, який давно пiшов в синява пiсля розпаду Союзу.

Переступив i з почуттям юнацького максималiзму вiдправився нарiзати кола навколо «iнтернату», попутно збираючи охочих до такого проведення часу. Охочi знаходилися, бiльше того, в них нестачi в принципi не iснувало. Погода кричала… Але кричала вона кожному свое. Кого дорiкала в тому, що вiн досi не п'яний. Комусь нагадувала про життя та ii продовження, пробуджуючи в ньому статевий iнстинкт i потяг до продовження роду. Нi, рiд нi хто особливо продовжувати не поспiшав, всiх нас бiльше цiкавив сам процес.

Власне, навколо цих двох аспектiв – випити i знайти когось (ну, хоча б, на крайнiй випадок, просто погомонiти про це) i зводилася вся наша життя. Яскраве i романтичне. Хоча, нi, не все згадав – були ще карти, мордобiй i iнодi книги, виключно фантастика, рiдше – щось до остраху комiчне, висмiювати в тiй чи iншiй мiрi часи совка. Словом, було жити весело i навiть та обставина, що кожен день був схожий на попереднiй – нi кого не бентежила.