Німа смерть

Рат cкористався з часу балачки, щоб переглянути папери. Нiчого особливого. Кремпiн здавався технiчно обдарованим молодиком. Перше, нiж стати директором iз виробництва, вiн працював у того ж Оппенберга технiком з освiтлення й кiнооператором. Офiцiйне працевлаштування закiнчилось у груднi 1929 року, коли його фактично звiльнили: теперь мiж Фелiксом Кремпiном i Манфредом Оппенбергом бiльше не було жодного зв’язку. Рат не мiг визначити, чи справдi це так, чи Оппенберг щойно подбав про появу такого запису. Чорнило на паперах було сухим, i бiлявка, що вже нарештi поклала слухавку, нiяк себе наче не виказувала.

Однак документи про звiльнення Кремпiна однаково видавалися пiдозрiлими.

– Я ще щось можу для вас зробити? – запитала секретарка.

В ii голосi було набагато бiльше щироi цiкавости, нiж щироi привiтности.

Рат кивнув:

– Менi треба зробити телефонний дзвiнок. Одна чи двi хвилини. Сподiваюся, ви зумiете стiльки часу перебутися без апарату.

Вона знизала плечима.

– Чом би й нi? У мене й iнших справ не бракуе.

Вона пересунула по столу до нього чорний телефонний апарат, повернулася до машинки i почала передруковувати рукопис – очевидно, якогось сценарiю.

Рат зняв слухавку i найперше зв’язався з кабiнетом судово-медичноi експертизи на Гановершештрасе, але Греф уже звiдти виiхав. Рат додзвонився до детектива в Замку – той уже сидiв за своiм столом.

– Швидко ти впорався! Що казав патолог?

– Вульгарнi дотепи.

Рат ясно уявив собi, якими жартами цинiчний експерт розважав молодого детектива.

Початкiвцi у священних залах смертi завжди мали вiдбути в доктора Шварца iспит на стiйкiсть, незалежно вiд того, ким вони були – студентами чи молодими полiцiянтами.

– Шварц мiг одразу вiддати менi протокол – вiн давно був написаний. Натомiсть, вiн… Менi досi робиться зле, як подумаю про це.

– Але вiн, мабуть, сказав щось про причину смерти…

– Вiн пiдтвердив те, що ми пiдозрювали: зупинка серця вiд ураження електричним струмом. Попри опiки й зламанi кiстки вона здатна була вижити, але сплатила б за це тяжку цiну.

– Подiбнiсть до Макса Шрека?[12 - Актор Макс (Фрiдрiх Густав Максимiлiан) Шрек мав цiлком нормальну зовнiшнiсть, але його iм’я асоцiювали з роллю потворного графа Орлока у фiльмi «Носферату. Симфонiя жаху» Ф. В. Мурнау.]

– Це теж. Втiм, нi, ще гiрше: Беттi Вiнтер приречена була б, iмовiрно, на все життя лишатись в iнвалiдному вiзку – прожектор перебив iй хребет.

– Холера.

– Прожектор також мiг ii вбити.