Німа смерть

– Що це мае означати?

– Ваш шеф хоче, щоб я повернув йому його провiдну актрису, В…

Чернi нiяк не вiдреагував, коли Рат нiби вагався, чи говорити далi, але було зрозумiло, що вiн намiряеться вимовити iм’я Вiвiан.

– …вашу коханку.

Актор пополотнiв, нiби Рат щойно оголосив йому смертний вирок.

– Тому Оппенберг пiдсилае вас до мене? – спитав вiн, трохи оговтавшись. – Тому що я лягаю з Вiвiан? Я бачився з ним пiвгодини тому. Чому вiн сам менi нiчого не каже?

– Тому що суть справи не в тому, – похитав головою Рат.

 – Пан Оппенберг розумiе, що Вiвiан вряди-годи тулиться до молодших коханцiв…

– «Вряди-годи»? – скривився Чернi. – Це вiн так висловився? Авжеж, продюсеру подобаеться роль лiберального джентльмена, який дозволяе улюбленiй iграшцi бiгати на довгiй шворцi. Але повiрте, його лiберальнiсть мае межi! Звiсно, його не надто зачiпають ii iнтрижки, доки вона залишаеться його iграшкою. Але вiн би виставив мене на вулицю просто зараз, якби я бодай торкнув ii поза тим, що передбачае сценарiй.

– Але сталося так, що саме це ви зробили?

– Я не думаю, що це треба обговорювати!

– Не хвилюйтесь, пановi Оппенбергу немае потреби щось вiд мене дiзнаватися. Принаймнi, я не бачу причин для цього, доки ви готовi спiвпрацювати…

– Як благородно з вашого боку, – криво посмiхнувся Чернi, – але я не дозволю себе шантажувати. І крiм того, я не единий, з ким Вiвiан…

– Я знаю, – перервав йому Рат, – я теж з нею знався.

Чернi спантеличено витрiщився на нього: Рат бачив, як ревнощi заповзають бiдоласi в серце i шукають виходу.

Вiн не став розповiдати акторовi, що сам того разу дав вiдкоша Вiвiан. Чернi побуряковiв, ладний вибухнути.

– Насправдi нiхто не знае Вiвiан! – вигукнув вiн. – Усi вважають, буцiмто знають ii, але це iлюзiя – всi бачать тiльки позiрне в нiй, але не те, яка…

– Нiхто не знае, крiм вас, – знову перервав йому Рат.

Чернi пильно подивився на нього.

– Я так вважав якийсь час, – повiв вiн далi, вже тихiше. – Я бачив такi ii риси, що нiкому бiльше не були вiдомi, якi iй нiхто навiть у сценарii не здогадувався приписати.

Зрештою, в цьому взагалi проблема: бiльшiсть людей плутае ii з ролями в фiльмах!

– А ви?

– Я кохав ii.

Мабуть, вiн вiдчув, що фраза прозвучала, як реплiка однiеi з його ролей.

– Я знаю, це звучить патетично i наiвно. Зрештою, на те воно й вийшло.

– Як це?

– Вона зацурала мене. Я чекав ii зi спакованими валiзами на вокзалi Ангальтер, а вона так i не прийшла.