Німа смерть

Прокляття!

Уперше вiн побачив ii з iншим чоловiком. Вiн не думав, що таке станеться з ним.

Їхнiй короткий роман почався i скiнчився кiлька мiсяцiв тому. Чому вiн усе перепаскудив? Вiн зрадив iй, брехав iй i експлуатував ii – насправдi вiн не хотiв нiчого з цього робити, але вийшло саме так. І вона не змогла йому це пробачити. Так само, як вiн нiколи не мiг цього пробачити собi.

Що, звiсно, нiтрохи не тiшило. Навпаки.

Влiтку вiн зробив спробу повернути ii i зазнав жахливоi невдачi. Вона розмовляла з ним, поводилась дружньо, можливо, навiть була доброзичлива, але це не змiнило того, що вона з ним порвала.

Без жодних «якщо» чи «але».

Уникати на роботi ii було не так просто, оскiльки Шарлi, поза своiми юридичними студiями, працювала стенографiсткою в Замку. І саме у вiддiлi розслiдування вбивств. Попри те, Рат доволi успiшно впорався з неминучими зустрiчами. Холоднi дiловi стосунки. А якщо в них траплялися суперечки, то винятково через Вiльгельма Бьома, якого Шарлi обожнювала i який хотiв би запроторити Рата в пекло.

Вiн бачив ii в Замку з рiзними чоловiками, завжди в професiйних вiдносинах, i це його не турбувало; проте вчора ввечерi було iнакше.

Вперше вiн побачив, щоб вона дивилася на чоловiка так, як колись дивилася на нього. Так, як, хотiв би, щоб вона знову дивилася на нього.

Вiн мусив викинути ii з голови!

Вiн пiшов до ванноi, босими ногами вiдчуваючи холод дощаноi пiдлоги. Вiн подзюрив i увiмкнув водонагрiвач, потiм зайшов у вiтальню i поставив платiвку з джазом.

На столi досi стояв коньячний келих. Рат вiднiс його на кухню i поставив у мийку. Кухонний годинник показав пiв на дев’яту. Доки Рат варив каву, йому до рук трапила нотатка на бланку спiлки берлiнських перевiзникiв – адреса таксиста, яку вiн учора лишив на кухонному столi, перш нiж перевдягтися в однострiй. Так, унiформа! Вiн мае сьогоднi ii повернути. Ось уже щонайменше двi причини вийти сьогоднi з дому!

Пiсля кави Рат повернувся до ванноi, почистив зуби i увiмкнув душ. Вода насправдi не дуже нагрiлася, залишилася ще достатньо прохолодною, щоб привести його до тями.

Таксист мав на iм’я Фрiдгельм Зiльке, i мешкав десь пiд Шенеберзьким газометром[18 - Шенеберзький газометр – телескопiчне газосховище 78 метрiв заввишки, уведене в експлуатацiю в 1913 роцi й виведене з експлуатацii у 1995, на колишньому майданчику GASAG у районi Берлiн-Шенеберзi (т. зв. «Червоний острiв»). Нинi пам’ятка архiтектури й мiсце розташування «Бундестаг Арени».].