Великий Гетсбі. З ілюстраціями

Том i мiс Бейкер, тримаючи в сутiнках дистанцiю у кiлька футiв один вiд одного, пройшли до бiблiотеки, нiби для чергування бiля якогось цiлком реального мерця, тодi як я, намагаючись виглядати приемно зацiкавленим i трохи глухуватим, йшов за Дейзi по верандах, з'еднаних ланцюгом навколо будинку, поки ми не опинилися на центральнiй верандi. У темному мороку ми сiли поряд на плетеному канапе.

Дейзi обхопила обличчя руками з двох сторiн, нiби виводячи дотиком його красивi обриси, поволi вдивляючись в густi сутiнки. Я бачив, що в нiй вирувала буря почуттiв, тому запитав ii про маленьку дiвчинку, що, як менi здалося, мало ii заспокоiти.

– Адже ми зовсiм не знаемо один одного, Нiку, – несподiвано промовила вона, – навiть незважаючи на те, що ми кузени.

– Я тодi ще не повернувся з вiйни.

– Справдi. – Вона замовкла. – У мене на душi зараз дуже тяжко, Нiку, i я дуже цинiчно ставлюся до всього.

Очевидно, вона мала iстотну причину бути цинiком. Я мовчав в очiкуваннi, що вона щось додасть, але, не дочекавшись, досить ненав’язливо повернувся до теми ii дочки.

– Я так гадаю, що вона вже добре розмовляе, а також самостiйно iсть… ну, i все iнше.

– О, так, звiсно. – Вона подивилася на мене вiдсутнiм поглядом. – Послухай, Нiку; хочеш, я тобi зараз скажу, якi я вимовила слова, коли вона тiльки народилася? Хочеш дiзнатися?

– Атож!

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.