Кохання останнього магната

Раптом без видимоi причини ii смiх урвався, i вона пiдвелася – сама серйознiсть:

– Пiду заповню робочий журнал.

– Прощавайте!

Здаеться, то не вони допустили Стара посидiти поруч iз собою, а вiн дозволив iм посидiти бiля свого трону, i то не вони допустили його до штурвалу, а вiн дозволив iм постернувати.

Багато рокiв потому менi випало летiти з одним з тих самих пiлотiв, i вiн менi переповiв одну рiч, яку сказав iм Стар.

Вiн саме розглядав гори.

– Уявiть, що ви iнженер-залiзничник, i вам треба прокласти трасу, скажiмо, десь там, – вiн кивнув на гори.

 – У вас на руках результати геодезичноi зйомки, i ви бачите три-чотири, а то й пiвдюжини варiантiв прокладки, i всi однаково добрi. Чи поганi. Вам треба зробити вибiр – але на чому вiн засновуеться? Дiзнатися, який шлях найкращий, можна, лише проклавши трасу. Тому ви берете й будуете дорогу.

Пiлоту здалося, що вiн щось не дочув.

– Ви про що?

– Ви обираете шлях без будь-якоi, як вам здаеться, на те причини – просто тому, що та он гора, на ваш погляд, рожевiша, або синька – синiша.

Зрозумiло?

Пiлот вважав це вельми корисною порадою. Та брав його сумнiв: чи досягне вiн таких висот, щоб вона йому стала у пригодi.

– От що я хотiв би знати, – зiзнався вiн з гiркотою, – так це як мiстер Стар досяг тих висот, де вiн став мiстером Старом.

Боюсь, що сам Стар нiколи не дав би вiдповiдi на це питання, а зародок пам’яттю не надiлений. Та я могла б вiдповiсти, хоча б почасти. Вiн пiднявся дуже високо – туди, звiдки вiдкриваються широкi обрii, на сильних крилах, коли ще був молодим.

І коли вiн був високо в небi, то окинув поглядом усi царства на свiтi,[38 - Алюзiя на Євангелiю: «І вiн вивiв Його на гору високу, i за хвилину часу показав Йому всi царства на свiтi (Вiд Луки 4:5)».] окинув очима, якi могли широко дивитися прямо проти сонця. Махаючи невтомно крилами – врештi-решт, вiдчайдушно, не припиняючи бити ними, вiн протримався там значно довше, нiж бiльшiсть iз нас, а потому, пам’ятаючи все, що бачив зi своеi великоi висоти, поступово опустився на землю.

Двигуни тим часом вимкнули, i всi нашi п’ять почуттiв почали налаштовуватися на посадку. Попереду зажеврiла низка вогнiв вiйськово-морськоi бази Лонг-Бiч,[39 - Лонг-Бiч (англ. Long Beach) – мiсто в Калiфорнii, розташоване в пiвденнiй частинi округу Лос-Анджелес, на узбережжi Тихого океану, за 30 км вiд дiлового центру Лос-Анджелеса.] а злiва i справа замерехтiла вогниками Санта-Монiка.[40 - Санта-Монiка (англ.