Кохання останнього магната

Повз нього неслася рiка, спалахи великих прожекторiв металися майданчиком… а вiн все не мiг мовити нi слова, аж поки не почув ii голос – той голос не був голосом Мiнни.

– Пробачте нас, – мовив голос. – Ми просто зайшли у ворота слiдом за вантажiвкою.

А за спиною вже зiбралася гурба: електрики, монтажники, водii, на яких Робi почав гарикати, як та вiвчарка на отару.

– Швидко… поставити насоси на баки на четвертiй площадцi… заведiть трос за цю голову… протягнiть ii волоком вверх, по четверо з обох бокiв… та перш за все, ради Бога! вiдкачайте воду з «Джунглiв», а ту велику трубу А покладiть на землю… нiчого з нею не станеться… це – пластмаса.

Стар нерухомо стояв i мовчки дивився вслiд жiнкам, поки вони у супроводi полiцейського пробиралися до виiзних ворiт. Потiм вiн зробив пробний крок, перевiряючи, чи тримають його колiна. Розплескуючи багнюку, повз нього грiмко проторохтiв трактор, слiдом тягнулися робочi… кожен другий обертався до нього, посмiхався, вiтався: «Привiт, Монро!.

. Вiтаю, мiстере Стар! Щось вогкуватий вечiр, мiстере Стар… Монро… Монро… Стар… Стар… Стар…

Вiн вiдповiдав, привiтно махав рукою, коли люди струмiли повз нього, зникаючи в пiтьмi. Це менi трохи нагадувало сцену вiтання Імператором Староi гвардii.[54 - Алюзiя на картину Ораса Верне «Прощання Наполеона зi своею гвардiею у Фонтенбло 20 квiтня 1814». Стара гвардiя – французький елiтний пiдроздiл Імператорськоi гвардii перiоду наполеонiвських воен. Серед умов до прийому, як мiнiмум, 10 рокiв служби, нагороди за хоробрiсть та зрiст не менше 176 см.

] Того свiту бiльше вже немае, але й цей свiт мае своiх героiв, i Стар був одним iз них. Бiльшiсть з цих робiтникiв працювали тут давно… з самого початку доби кiно, i пiд час великого струсу, коли прийшов звук, i трьох рокiв Великоi депресii вiн дбав про те, щоб лихо обходило iх стороною. Старi узи вiрностi тепер дрижали вiд напруги; повсюдно вчорашнi колоси виявлялися колосами на глиняних ногах, а вiн як був для них своiм, так i залишився, останнiм, хто був на престолi. І iхне вiтання, коли вони проходили повз нього, було чимось на кшталт неголосного «ура!».

Епiзод 7

За час мiж вечором, коли я прилетiла додому, i землетрусом[55 - 11 березня 1933 року об 01.54 у штатi Калiфорнiя в районi Лонг-Бiч стався землетрус силою 6,3 бала за шкалою Рiхтера.] я зробила немало нових спостережень. Стосовно татка, наприклад.