Кохання останнього магната

 – Чи «нембуталу»?[8 - «Нембутал» (Nembutal) – найбiльш вiдоме торговельне найменування пентобарбiталу – барбiтурату, який використовуеться в медицинi як снодiйний засiб швидкоi дii у виглядi калiевоi i натрiевоi солей.]

– Нi.

– Я тут так завозилася з iншими, що не встигла у вас запитати.

Вона сповзла у крiсло поруч зi мною i пристебнула нас обох запобiжним паском:

– Може, вам жуйку?

Це нагадало менi, що саме час позбутися жуйки, що нав’язла у мене в зубах. Я загорнула ii в аркуш, який вирвала з журналу, i сунула в механiчну попiльничку.

– Я завжди казала, – схвально кивнула головою стюардеса, – що тi, хто загортають жуйку в папiрець, перш нiж покласти в попiльничку, – гарнi люди.

На деякий час ми забулися у напiвтемрявi салону, який негодою жбурляло з боку в бiк. Ця напiвтемрява менi нагадувала шикарний ресторан у сутiнках перед вечерею. Зависла ненавмисна тиша. Менi здалося, що стюардесi – i тiй доводилося собi нагадувати, хто вона i що вона тут робить.

Аби заповнити паузу, ми з нею заговорили про знайому молоду акторку, з якою стюардеса два роки тому лiтала на захiдне узбережжя.

То було в розпал Великоi депресii, i акторка – як уп’ялася в iлюмiнатор, що й не вiдiрвеш, так що стюардеса аж перелякалася: а чи не замислила та часом вистрибнути з лiтака. З’ясувалося, одначе, що злиднi ту не страшили, а тiльки революцiя.

– Я вже знаю, що ми робитимемо з мамою, – подiлилася акторка задумом iз стюардесою. – Раптом що, ми схоронимося в Єлоустоунi[9 - Маеться на увазi Єлоустонський нацiональний парк, який вiдомий багатою живою природою, мальовничими ландшафтами та численними гейзерами.

] та житимемо з працi рук своiх, доки все не вщухне. А тодi вже повернемося. Вони ж митцiв не стануть вбивати, як гадаете?

Задумка, як така, мене потiшила. Уявилася благосна картина: акторку та ii матiр поштують добрi ведмедi, прихильники консерваторiв, пригощаючи iх медом, а лагiднi малi оленятка приносять iм надлишки молока вiд ланi i пасуться собi неподалiк, щоби вночi пiдкласти iм пiд голови, як подушки, своi боки.

У свою чергу, я розповiла стюардесi про одних адвоката i режисера, котрi в тi тривожнi днi якось проти ночi подiлилися своiми планами з моiм татусем. На випадок, якщо «Армiя солдатськоi надбавки»[10 - «Армiя солдатськоi надбавки» – марш безробiтних ветеранiв Першоi свiтовоi вiйни в кiлькостi 15 тисяч чоловiк на Вашингтон влiтку 1932 року. Головною вимогою мiтингарiв була негайна виплата солдатськоi надбавки, обiцяноi до 1945.