Ліана-майбутня цариця Океанії

Але ще дивнiше було те, що Одарка iх зрозумiла.

– 

Вона тут, зi мною, з нею все гаразд, – вiдповiла по приладу Одарка. Та прилад замовк i пучок свiтла зник.

– 

Значить тебе звати Лiана. – поглянула Одарка на сплячу дiвчинку.

– 

Хто ти Лiана?

Пройшло кiлька мiсяцiв. Одарка з Лiаною переiхали жити в красивий будинок бiля пляжу, з прекрасним краевидом i недалеко вiд океану.

Жiнка тепер частiше працювала вдома, бiльше часу проводила з дитиною i посмiшка не сходила з ii уст. Життя почало налагоджуватся i мала Лiана все бiльше завойовувала ii серце i любов.

Та й сама дiвчинка дуже любила Одарку, постiйно називала ii мамою i жiнка вирiшила вдочерити дитину. Тепер Лiана стала сенсом життя для Одарки. Бiзнес жiнки процвiтав, i вони з Лiаною частiше проводили час разом, Одарка часто любила спостерiгати, як дитина бавиться на пляжi, як вона граеться з тваринами i розмовляе з ними, здавалося, що дитина розумiе iх, а вони розумiють ii.

Якось Одарка i Лiана iхали по магiстралi до дому, пiсля щасливоi подii для них обох.

Подруга Одарки, яка володiла юридичною компанiею, допомогла вдочерити дитину i зробила для Лiани документи, тепер дiвчинка по документах – донька Одарки.

Недавно подзвонив Бiл i сказав, що вiн скучае за Одаркою, i щоб вона поверталася додому, два роки розлуки для нього виявилися тяжким випробуванням. Сказав, що знае, що в них е дочка i дуже хоче бачити iх обох. Одарка не сказала йому, що це не iхня донечка, вона вирiшила, що хай вiн думае, що це iхня дочка, так буде краще.

Бiл довго говорив, вмовляв ii повернутися до нього та Одарка нiяк не наважувалась.

Сказав, що змiниться заради дочки i своеi коханоi дружини, покине свое бандитське життя…

І все-таки, через якийсь час Одарка з Лiаною замкнули свiй дiм бiля пляжу i переiхали до Бiла. Жiнка повiрила словам свого чоловiка.

Але не так сталося, як гадалося. Роки минали, Лiана пiдростала i з маленькоi дiвчинки перетворилася в прекрасну панночку.

Роздiл ІІ

На Землi.

Лiана бiгла вулицею, розштовхуючи людей, якi йшли на зустрiч, а за нею гналися двое полiцейських.

Бiгти мiшав важкий рюкзак набитий коштовностями, але дiвчина з усiх сил рвалася вперед. Ще трiшки до того рогу за 300 метрiв, а там стоiть ii авто, ще трiшки, ще трiшечки, а полiцейський вже майже дихав в потилицю, здавалося, що ось зараз все закiнчиться i ii схоплять. Нi, тiльки не в'язниця, Лiана дуже не хотiла туди потрапити, i вона чимдуж рвонула вперед i ось уже ii машина.