Танець янгола над безоднею

Танець янгола над безоднею

Гарфанг

Що бувае, коли душа прагне свiтла, але життя безжально кидае ii з небес на землю? Що бувае, коли серце горить коханням, але у вiдповiдь отримуе насилля i зраду? Молода киянка Альбiна прагне всього лиш бути поряд з коханим, а опиняеться у таемнiй органiзацii, якою керуе холоднокровний чорний маг. Їй потрiбно переродитися, подолати своi слабкостi, аби вижити у новiй ролi – кривавоi жрицi. Вона по-своему розумiе справедливiсть, але буде прагнути цiеi справедливостi за будь–яку цiну, навiть – власного життя.

Гарфанг

ТАНЕЦЬ ЯНГОЛА НАД БЕЗОДНЕЮ

«Вопреки тому, что уже нельзя изменить и ради того, что еще можно…»

    (Герц Филов)

ЗАМІСТЬ ПРИСВЯТИ І ПРОЛОГУ

Прочитай.

Я хотiла розпочати з того, що менi – все одно, що ти про це подумаеш, та i всi iншi також…

Неправда.

Аби дiйсно так i було, я б просто це не написала. Значить, менi це потрiбно. Навiщо? Навiть злочинцi перед стратою часом прикрашають своiми кривими лiтерами стiни в’язницi.

А, може, це потрiбно тобi?

Не сподiваюся, що мене хтось зрозумiе – мабуть, чекати подiбного було б наiвно. А я якраз i хочу розказати про наiвнiсть. І про те, чому вона – один iз найбiльших грiхiв.

Я довго лiкувалася вiд цiеi хвороби… Проте i зараз iнодi трапляються рецидиви. Та все ж лишаеться сподiвання, що колись я повнiстю одужаю.

Не поспiшай перегорнути сторiнку – це ти завжди встигнеш зробити. Нудноi сповiдi не буде.

Та i не збираюся я перед кимсь сповiдуватися, навiть перед тобою – лишимо суддiвську мантiю вишнiм силам, якщо iм бiльш нема чим себе зайняти.

Вважай, що перед тобою iсторiя хвороби середньостатистичноi особи жiночоi статi. Етапи трансмутацii… чи одужання? Вирiшуй на власний розсуд.

Ще одне… А американських телешоу з каскадерами люблять повторювати одну реплiку: «Не намагайтеся повторити те, що побачите, в домашнiх умовах – це небезпечно для Вашого життя i здоров'я». Буде банально, якщо я скажу щось подiбне, але якраз на звинувачення у банальностi менi абсолютно начхати.

Іще одне… Коли ти будеш це читати, я вже буду або дуже далеко, або досить глибоко… Це вже як менi пощастить. У будь-якому разi, якщо тобi раптом заманеться шукати десь у телефонних довiдниках чи у соцмережах Альбiну Дворецьку, попереджаю вiдразу: тi, кого ти можеш там знайти, не мають зi мною нiчого спiльного.