Обитель героїв

Першим великим магiстром Ордену, двоединим втiленням Чорного Аспiда й Бiлого Голуба, став Хендрик Високосний.

Догматом Ордену й керiвництвом до дii стала боротьба двох начал у чистому виглядi.

Зараз важко з'ясувати, як чиста боротьба начал вiдбувалася на початку iснування Ордену – за крайньоi нечисленностi лицарства та двоединостi великого магiстра, що виключала саме поняття конфлiкту. Лiтописець Фома Вебеллiн стверджуе, буцiмто це i стало причиною роздвоення особистостi Хендрика, що спричинилося до фатального кроку з балкона.

Історики унiверситету в Браваллi спростовують версiю Фоми. Так чи iнакше, першi походи сторiн навперейми, як у породiллi першi перейми, стали на вiдведених герцогом землях поживою для чуток. А незабаром приватна контора переписувачiв у Гаальдрiху опублiкувала «Максими» та «Стислий Заповiт», вгамувавши вирування пристрастей.

«Найчастiше перемагае той, кого не сприймали всерйоз», – писав тим часом мудрець-стовпник Хiрам Роверглас, автор маловiдомого трактату «Критика Максим або Верцадло зловорожостi».

Але думку Хiрама, загублену в купi плiток, не сприйняли, отже, мудрець перемiг.

Отож, лицарi Ордену, набранi виключно з добровольцiв, людей молодих i пiднесених духом, дiлилися на два табори: Зорi Вечiрньоi, провiсницi ночi, й Зорi Ранковоi, глашатая дня. Вiдповiдно, в Майоратi було зведено два профiльнi храми, Голубиний i Аспiдний, i одну-едину Цитадель, що переходить iз рук у руки разом з ленним правом на Майорат. Тимчасовi хазяi Цитаделi бралися облаштовувати фортецю, перекроювати зовнiшнiй вигляд територii та перевиховувати населення, що також формувалося на iдейно-добровiльнiй основi – в дусi чистоти переможного начала.

Начало ж переможене на чотири роки покидало зi стогонами i плачем землi Ордену, аби готувати за його межами наступний квест – iншими словами «запит» – i сподiватися на переосмислення сутностi Майорату.

Метою високосного конфлiкту мiж квесторами, до якоi б сторони вони не належали, i тимчасовим правителями iз Цитаделi, був Пуп Землi, – артефакт, заволодiння яким вирiшувало результат боротьби.

Походження згаданого Пупа оповите завiсою таемничостi. Дехто вважае його дешевою пiдробкою, фальшивою забавкою, позбавленою навiть крихти мани, – iншi ж приписують створення артефакту Вiчному Мандрiвцевi, Нижнiй Мамi, Еразму Чарiвниковi у розквiтi сил та iншим видатним особистостям, ведучи нескiнченнi суперечки про справжне авторство.

Бажаючих вiдсилаемо до оракулярного довiдника «Омфалос для початкiвцiв».