Обитель героїв

Герцогство Естрем'ер у особi свого ексцентричного володаря перше пiдписало «Пакт про нейтралiтет», вiдмовившись на вiки вiчнi вiд вторгнень на землi Ордену та втручання у внутрiшню полiтику. Вiйну чистого Добра iз чистим Злом – суто у вiдведених для цього межах силами добровольцiв – було проголошено запорукою метафiзичноi непохитностi решти цивiлiзацii. Також герцогство перше запровадило податок на утримання Чорно-Бiлого Майорату, пiзнiше названий «мздою на рiвновагу», ощаслививши ним свiй народ.

Народ скрипнув i заплатив. За шiсть рокiв iнiцiативу Естрем'ера пiдтримав монарх Пiвденного Анхуесу, привселюдно заявивши на Соборi Рiвних, що в «Максимах» великого магiстра знайшов спокiй i просвiтлення. Ще через два роки приедналася Малабрiя. Реттiя трималася довше за всiх, багато в чому завдяки тодiшньому королю Седрику Упертюховi, який чхав на цивiлiзацiю та високi iдеали, але щойно Седрика змiнив на тронi Штефан Веселун, «Пакт про нейтралiтет» поповнився ще одним учасником.

А реттiйцi одержали зайвий податок.

Щиро кажучи, якби не цей податок, пiдданi держав-сусiдiв невдовзi остаточно забули б про iснування Ордену, боротьбу начал, основи цивiлiзацii та iншi високi матерii. Мода швидкоплинна: ще за життя Хендрика Високосного приплив добровольцiв скоротився до жалюгiдного струмочка. Жителi земель, що межують iз Чорно-Бiлим Майоратом, налагодили успiшну торгiвлю iз сусiдами – дивними, несьогосвiтнiми, але цiлком безпечними для оточення.

На час квестiв торгiвля припинялася, аби поновитися пiсля перемоги котрогось iз начал. Постачальникам продовольства, будматерiалiв i предметiв побуту було байдужiсiнько, хто залишиться в Майоратi на найближчi чотири роки.

Якби перемогла Зоря Ранкова, для збiльшення баришiв довелося б голосно захоплюватися та прославляти. Якби Зоря Вечiрня – запорукою успiшноi купiвлi-продажу стали б жах з вiдразою, висловленi при кожнiй слушнiй нагодi.

Інодi торгiвцi спецiально наймали бродячих акторiв: за частку в прибутках.

І всюди, вiд Реттii та Малабрii до далекого, майже казкового Ла-Лангу та крижаного острова Круспен, двi зорi мирно уживались одна з одною, змiнюючи день нiччю, а нiч – днем. Всюди, окрiм земель, спецiально вiдведених для iхньоi вiйни, торжества або поразки. Втiм, i тут свiтло й темрява змiнювалися за споконвiчним сценарiем, байдуже спостерiгаючи за двобоем iдеалiв унизу.