Обитель героїв

– Ви впевненi?

– Впевнена.

І мiстрис Форзац знову втратила всякий iнтерес до того, що вiдбувалося.

– Дякую вам. Негативний результат – теж результат.

Конрад старанно дотримувався ввiчливоi незворушностi.

Хоча бесiда iз цiею панi – задоволення iз сумнiвних. А вже до баби звертатися не хотiлося й поготiв. На жаль, життя виткане не з самих лише приемностей.

– Що скажете ви, панi?

– Що скажу, що скажу! Не можна перед походом обнови купувати. Прикмета погана. Казала Лайзочцi! – баба схлипнула басом.

 – Новiсiньке в неi все, от що я вам скажу!

Барон не вважав себе знавцем жiночих туалетiв, але вiдрiзнити нову рiч вiд ношеноi мiг. Вiн добре пам'ятав, що в гардеробi Лайзи Вертенни були не тiльки новi речi. Проте викривати брехню Аглаi Вертенни, випадкову чи навмисну, роздумав. Аби уникнути скандалу.

– Приймiть мою подяку. За добровiльну допомогу слiдству.

– А я?!

Про рудого здорованя Конрад, власне, встиг забути – i, як з'ясувалося, даремно.

– Слухай, свiтлосте… А як же я?! Я допомогти хочу! Що як iз Агнешчиних ганчiрок котрусь поцупили? Я окатий! Ти не мовчи, свiтлосте, га? Ти ключа давай…

Ображений гомолюпус вийшов на полювання.

Тепер не вiдчепиться. Порившись у кишенi, барон знайшов потрiбний ключ i кинув його Кошу.

– Бiла сторона, шостий номер. Дверi не переплутай, окатий!

Наступнi п'ять хвилин вони мовчали.

Цей час обер-квiзитор витратив, розмiрковуючи про листа, схованого за обшлагом рукава. Виходило, що за вiдсутностi барона хтось проник у його покоi та залишив там листа.

Замки, як Конрад встиг переконатися, у готелi благенькi. Втiм, невiдомий мiг i через вiконце влiзти. Поiнформованiсть доброзичливця вражала:

«…необачно вступив до горезвiсного Ордену Зорi, ставши на шлях трагiчноi загибелi. Однак Вам, як близькому родичевi загиблого…»

Таемничий гiсть знав, що квестори загинули. Не пораненi, викраденi, пропали безвiсти – загинули. Якщо виключити версiю, що листа пiдкинуто спiльником нiчних зловмисникiв, що залишаеться? Автор листа в курсi вмiсту кулi-обсервера.

Виходить, маг. «…з кулi знято копiю; встановити особу копiювальника доступними менi методами неможливо». Хоча… Вiн мiг отримати закриту iнформацiю й iншим, прозаiчнiшим способом. Вiд iнформованих осiб. Вiд вiгiли або вiд високих посадових осiб, що проводять дозвiлля у термах прокуратора Цимбала.

Невиразна тiнь незнайомця постала в уявi. М'яким, котячим кроком пройшлася з кутка в куток, заклавши руки за спину.