Пентакль: Збірка

Нехай батько виб’е – хiба вперше?

Зате коли зберуться до багаття хлопцi, коли вiн викотить кавуна до багаття i з хрускотом всадить йому в бiк дiдiв козацький нiж… Коли потече по пальцях сiк, застрибають лакованi насiнинки… Коли серцевина кавуна, зерниста i рожева, заповнить собою всього рота… І

коли хлопцi будуть дивитися, витрiщивши очi, i недовiрливо розпитуватимуть про нiмця, а вiн у вiдповiдь на iхнi запитання тiльки посмiхатиметься… Ой!

І вони усi разом зжеруть кавуна, залишиться тiльки гора зелених шкуринок i приемна вага в животi… Ой, ой!

І вiдтодi вiн стане для хлопцiв ватажком, верховодою… Ой-ой-ой!

І наступного лiта, можливо, вiн ще раз дочекаеться моменту i викотить з баштану не одного кавуна… Ой! Два чи три кавуни, i тодi…

Так чи приблизно так думав Омелько, лежачи животом на батьковiм колiнi, поки лозина частувала його зад, i без того, утiм, давно смугастий.

Над балкою курився димок. Чи не дiд курив свою люльку?

Харизма Нюрки Гаврош

– Вам не здаеться, що «Нюрка Гаврош» – це занадто?

– Нi крапельки.

– Але для практикуючоi ясновидицi чи скажiмо, народноi цiлительки потрiбно бiльш… е-е-е… бiльш звучний псевдонiм. Матiнка Ганна, наприклад? Панi Ганна?

Нюрка посмiхнулася. Вона знала, що ii посмiшка – бешкетна, ехидна, донинi хлоп’яча – непереборна. Вже онуки пiшли, Антошка, рудий башибузук, весь у бабцю: шалапут, бiлява бестiя, але якщо розтягне рот в усмiшечцi – гаси свiтло, зливай воду. Плачте, дiвки, погибель ваша росте.

Ведучий чекав вiдповiдi.

Прямий ефiр, час обмежений.

– Матiнки, бабусi… Ви думаете, титул «ясновидицi Анюти» дае стовiдсоткову гарантiю? Навiть якщо Анюта сама придумала собi звання, титули й орду вдячних клiентiв? Я – Нюрка Гаврош, i я не обiцяю людям бiльше, нiж можу. Чудеса – не мiй профiль. Зрозумiйте, заради Бога, народний цiлитель i знахар – це так само людина. Тож перше призначене для наiвних дурнiв, яким вивiска важливiша за результат, а друге – для хворих, що всерйоз бажають вилiкуватися.

– І помилитися?

– Звичайно. Не помиляеться той, хто нiчого не робить. Але справжня ворожка нiколи не назве себе вголос ясновидицею.

Якщо, звичайно, перед вами не пройдисвiтка, що зiбралася найдорожче cторгувати кота у мiшку. Я не розмахую перед вами хрестом i святими образами, спекулюючи на вiрi.