На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шлях меча». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шлях меча

Автор
Жанр
Дата выхода
01 ноября 2008
Краткое содержание книги Шлях меча, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шлях меча. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Клинок, вдумливий, як людина. Людина, небезпечна, як клинок. Вони поруч, навіть разом, проте не чують один одного. І лише пройшовши через смерті близьких і мало не загубивши себе, вони стануть друзями, майже єдиним цілим.
Шлях меча читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шлях меча без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Певно, захопившись розгляданням, я непомiтно для себе притримав Придатка Чена, сповiльнивши його крок, бо Махайра Кресс, що опинився позаду, ледь не уткнувся верхiв’ям у спину мого Придатка.
– Цiкаво, Єдинороже? – зазсмiявся вiн, ухиляючись вiд повторного зiткнення. – Так, справдi цiкаво… Я, коли в замiський дiм Абу-Салiма вперше потрапив, ледь вiд цiкавостi навиворiт не вигнувся! Є на що подивитися!..
– Хто це, Жнецю? – перебив його я.
Повне iм’я Махайри було Махайра Кресс Паллантид на прiзвисько Бронзовий Жнець iз Вищих лiвоi галузi Омели Кименськоi.
Махайра пересунувся ближче до мене.
– Фархадовi улюбленцi, – довiрчо повiдомив вiн упiвголоса. – Гвардiя старого iль-Рахша. Малi сокирки-близнюки цзиу-юаньян-юе.
Я мало не заплутався в ногах Придатка Чена.
– Хто-хто?
– А хiба це не твоi земляки? – у свою чергу здивувався Махайра Жнець. – Я завжди вважав, що лише у вас у Мейланi та ще в передгiр’ях Хакасу такi iмена дають!..
Я заперечно похитав китицею. Хоча, може, й земляки – хiба я зобов’язаний усiх знати?!
– Цзиу-юаньян-юе, – iз задоволенням повторив Махайра.
– Ага, – глибокодумно кивнув я, так i не збагнувши, чи Жнець каже серйозно, чи, як завше, кепкуе. – А чому я iх нi в мiстi, нi на турнiрах не зустрiчав? Чи вони Придаткiв своiх соромляться?
– Навряд, – знову усмiхнувся Махайра.
Цi слова неприемно зачепили мене. А я ж бо, дурень дволезий, наiвно гадав, що про дивацтва Третього Вуса Дракона нiхто не знае.











