Захребетник

Але Азiзбей, хоча й сидiв спиною до альБасанi, значущо насупився й мовчки теребив чотки – тож козлобородому султану цiлителiв довелося зникнути, немов росi пiд промiнням сонця.

Певно, вирiшив зазирнути пiзнiше.

– Чому ж ваш суперник, у такому разi, втiк? Якщо то була чесна дуель чи просто суперечка двох фехтувальникiв?

– Не знаю.

Джеймс знизав плечима й закинув ногу на ногу.

– У вас е припущення щодо цього?

– Можливо, мiй опонент побоювався, що його зопалу приймуть за грабiжника чи вбивцю?

Азiзбей погладив свою чудесну бороду, пропускаючи кучерi мiж пальцями.

– Це було би недалеко вiд iстини. Саме вiн наполiг на з’ясуваннi вашоi суперечки у двобоi?

– Так, – не дуже охоче пiдтвердив хлопець.

Назватися призвiдником i зводити на себе наклеп, вигороджуючи «мисливця», – то вже геть нерозумно.

– Затiяна суперечка могла бути просто зачiпкою, чи не так?

– Зачiпкою до чого?

– До виклику вас на двобiй з метою вбити й пограбувати.

– Звичаем грабiжники чинять iнакше.

– І вбивцi теж, – серйозно кивнув хайльбашi.

 – Але в зграi, як мовиться, не без бiлоi ворони. Були випадки. От ви, дворянин i чесна людина, – хiба стали б ви нариватися на двобiй iз незнайомцем тiльки задля того, щоб перевiрити на практицi дiевiсть фехтувального прийому?

– Я – нi. Але знаю не одного чоловiка шляхетного походження, котрий цiлком мiг би бути на мiсцi мого опонента. У мене до нього немае жодних претензiй. Поранення незначнi, мене, як бачите, не прикуто до лiжка. А суперечка наша вийшла доволi цiкавою.

Залишаеться тiльки знайти супротивника та подякувати за те, що потiшив душу.

Джеймса мало обходило, зрозумiе хайльбашi його натяк чи сприйме за браваду. Вiн сам вiдшукае рябого. Сам! І сповна розрахуеться з нахабою. Це справа честi! Нiчого вплутувати сюди баданденську владу. Зрештою, вони билися один на один. Негiдно дворянина…

– Ви офiцiйно вiдмовляетеся вiд претензiй до нападника?

– Вiдмовляюся.

– Ви можете пiдтвердити свою вiдмову письмово?

– Хоч зараз.

– Чи е у вас претензii до влади Бадандена?

– Анi найменших.

– Дуже добре. Мене вповноважено виплатити вам компенсацiю за фiзичнi, моральнi та матерiальнi збитки пiд час перебування в нашому мiстi. От, не вiдмовтеся прийняти: сiмдесят золотих дхармiв.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/genri-layon-oldi/zahrebetnik-171900/) на ЛитРес.