Захребетник

Вiстря брети вдарило в опору стiйки з кинджалами.

– І все одно, – сказали за спиною. – Я не про вас, пане. Ви чудово володiете клинком. Але ця брета занадто важка для таких iгор. Є ризик вхопити по головi. Або по руцi. Швидкiсть – велике дiло.

– Може, я дiстану по головi, – спокiйно вiдповiв Джеймс. – А може, дехто отримае вправний укол у лiкоть. Або удар мiцноi крицi в правий бiк. На вашому мiсцi, я не був би таким категоричним…

І молодик повернувся до непроханого порадника.

* * *

Зрозумiло, то не був хазяiн крамницi.

Хазяiн нiколи не дозволив би собi панiбратства.

То був клiент.

Якоюсь мiрою, висловлюючись мовою трубадурiв, Джеймс дивився в дзеркало. Аматор «свинячих мечiв» мав такий же зрiст, як i вiн. Та й поставою був схожий: сухорлявий, гнучкий, рухливий. «Дзвiночок», жартував дiдусь Ернест, коли бував у доброму гуморi.

Одягався клiент не побаданденському – скорiше за пiвденноанхуеською модою.

Хубон на волосянiй пiдкладцi, схожий за формою на обладунок; широкi, цупко простьобанi штани до колiн. На плечi «мисливець», як подумки назвав його Джеймс, накинув короткий плащ. Убрання довершував капелюх iз вузькими крисами.

Що ж до лиця, то дзеркало виявилося кривим.

Обличчя пiд капелюхом пасувало швидше бюргеровiброварниковi, мало гармонуючи зi статурою завзятого дуелiста. Буркотливий рот, одутлi щоки. Набряки пiд очима. На скронях – скiснi залисини; на потилицi волосся зiбране в чепуристий пук – срiбний, як перший iз двох нових Джеймсових камзолiв.

Щоки в ряботиннi – слiди вiспи або нашкiрноi хвороби. Шрамик на лiвiй вилицi: зiрка на сiм променiв. Пiд кущуватими бровами, сховавшись у нори очниць, блищали двi вишнi – вологi, дуже темнi.

А ще – орлиний нiс iз нервовими нiздрями.

Перед тим, розмовляючи з хазяiном, «мисливець» стояв до Джеймса спиною. Хлопець не мiг бачити його лиця. Хiба що мигцем, коли «мисливець» трохи повертав голову, вивчаючи вподобану зброю.

Та все ж здавалося, що в нього було iнше, бiльш пiдходяще обличчя.

А це йому припасували вiд випадкового чужинця, нашвидкуруч.

Ради забави.

«Що за дурнi думки?!» – осмикнув себе Джеймс.

Справдi, для випускника гомобестiарiю Шестирукого Крi, чоловiка, однiею з трьох бойових iпостасей якого був гнолльпесиголовець, вiн мислив занадто вiдстало.