Невидима людина

Його окуляри та страхiтливо перев’язана голова пiд навислими крисами капелюха, виринаючи з темряви, лякали поодиноких робiтникiв, що поверталися з роботи додому, а Теддi Генфрi, що якось о пiв на десяту, йшовши iз «Червоного камзола», угледiв схожу на череп голову Незнайомця (той нiс капелюх у руцi, i з розчинених дверей шинку блиснуло на неi свiтло), – мало не вмер вiд страху. Дiти, побачивши його ввечерi, марили увi снi привидами, i важко сказати, хто кого не любив бiльше: вiн хлопцiв чи хлопцi його. В усякому разi неприязнь була взаемна i досить сильна.

Людина настiльки примiтноi зовнiшностi та поведiнки неминуче мала стати частою темою для розмов у такому мiстечку, як Айпiнг. Щодо його роботи, то думки були рiзнi. Мiсiс Гол у цiй справi трималася дуже розважливо. Коли ii розпитували, вона дуже поважно пояснювала, що пожилець ii – «дослiдник-експериментатор», промовляючи цi слова склад за складом, повiльно, аби не спiткнутися. Коли ж ii питали, що воно таке «дослiдник-експериментатор», то мiсiс Гол зверхньо вiдповiдала, що освiченi люди це знають, а потiм додавала, що вiн, мовляв, «дослiджуе».

Вона розповiдала, що ii пожилець потерпiв вiд нещасного випадку, через що його обличчя та руки втратили звичайний свiй колiр, i вiн, як людина вразлива, не хоче, щоб iншi це знали.

Але за спиною мiсiс Гол подейкували (i дедалi частiше), що Незнайомець – злочинець, який, закутуючись, намагаеться в такий спосiб не попасти до рук полiцii i, отже, хоче уникнути правосуддя.

Думка ця зародилась у мозку мiстера Теддi Генфрi. Проте, оскiльки було вiдомо, нiяких значних злочинiв за останнi тижнi не сталося. Тому, пройшовши через фантазiю мiстера Гаулда, мiсцевого вчителя-практиканта, ця теорiя набрала iншоi форми: Незнайомець був уже перевдягненим анархiстом, який виготовляе вибуховi речовини; i мiстер Гаулд вирiшив, не шкодуючи свого часу, вжити всiх заходiв, щоб викрити Незнайомця. Здебiльшого цi заходи полягали в тому, що мiстер Гаулд, зустрiчаючися з Незнайомцем, дуже пильно дивився на нього або розпитував про нього тих, хто нiколи його не бачив. Однак викрити Незнайомця вiн так i не змiг.

Іншi дотримувалися погляду, який висунув мiстер Фiренсайд: нiбито пожилець рябий або щось подiбне. Так, наприклад, Сайлас Дарген запевняв, що Незнайомець мiг би розбагатiти, показуючи себе на ярмарку; знаючи Святе письмо, той Дарген навiть порiвнював пожильця з людиною, що закопала свiй талант у землю.