Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

То чому вiдчинив дверi в сад, втрачаючи коштовнi секунди, i вибiг у задню частину, де йому не було вiд кого чекати допомоги?

– Нам точно вiдомо, що вiн вийшов у сад, – нерiшуче промовив його спiврозмовник. – Це точно, бо там його знайшли.

– Нi, вiн не виходив з будинку, бо його там не було, – заперечив патер Браун. – Маю на увазi нiч вбивства. Вiн був тодi у флiгелi. Це вже я, немов астролог, прочитав у темрявi по зiрках, так, по тих червоних i золотих зiрочках, що мерехтiли в садочку. Адже розподiльчий щит мiститься у флiгелi: лампочки не свiтилися б, якби сер Гамфрi був деiнде.

Потiм вiн намагався викликати телефоном полiцiю, а вбивця застрелив його за ставком.

– А як же тодi розбитий горщик iз квiтами, перекинута пальма, i друзки свiчада? – галаснув Бегшоу. – Та ви ж самi все це виявили! Ви самi сказали, що в передпокоi була жорстока сутичка.

Священик збентежено моргнув.

– Та невже? – виголосив вiн ледь чутно. – Нiяк не може бути, щоб я таке сказав. У будь-якому разi, у мене i в думках такого не було.

Наскiльки пригадую, я сказав тiльки, що в передпокоi щось сталося. І там справдi щось сталося, але це була не сутичка.

– Чому ж розбите дзеркало? – рiзко спитав Бегшоу.

– Тому, що в нього влучила куля, – переконливо пояснив патер Браун. – Кулю цю випустив злочинець. А пальму, ймовiрно, перекинули свiчада, що розлетiлися на друзки.

– Гаразд, i куди ще мiг вiн стрiляти, якщо не у Гвiнна? – поцiкавився слiдчий.

– Це швидше належить до галузi метафiзики, – сказав слуга Божий нудьгуюче.

 – Певна рiч, у цьому випадку вiн цiлив у Гвiнна. Але рiч у тiм, що суддi там не було, отже, вистрелити в нього вбивця нiяк не мiг. Вiн був у передпокоi сам.

Священик замовк на мить, потiм вiн продовжив незворушно:

– Ось у мене перед очима дзеркало, те саме, що висiло тодi в кутку, ще цiлiсiньке, а над ним – довголиста пальма. Навколо напiвтемрява, в дзеркалi вiдображаються сiрi, одноманiтнi стiни, i цiлком може здатися, що там коридор. І ще може привидiтися, нiби людина, вiдбита в дзеркалi, виходить iз внутрiшнiх кiмнат.

Цiлком може також примаритися, нiби це – господар будинку, якщо тiльки вiдображення мало з ним хоча б найвiддаленiшу схожiсть.

– Зачекайте! – закрив собi рота Бегшоу. – Я, здаеться, починаю…

– Ви починаете все розумiти й самi, – погодився патер Браун. – Ви починаете тямити, чому всi пiдозрюванi в цьому вбивствi апрiорi невиннi. Жоден iз них за жодних обставин не мiг прийняти свое вiдображення за Гвiннове.