Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

От уже справдi злочинець iз холодним серцем! Утiк тим потягом, який мав викликати полiцiю, правда спритно?

– Отже, ви абсолютно впевненi, – зауважив молодший детектив, – що вiн справдi вбив свого господаря?

– Атож, синку, абсолютно впевнений, – вiдповiв Гiлдер сухо, – вже хоча б з тiеi дрiб’язковоi причини, що вiн прихопив двадцять тисяч фунтiв готiвкою з письмового столу господаря. Нi, тепер единi труднощi, якщо тiльки це взагалi можна так сказати, полягають у тому, щоб з’ясувати, як саме вiн його вбив.

Схоже, що череп проламали якимось важким предметом, але поблизу важких предметiв не виявлено, а забрати зброю з собою було б для вбивцi обтяжливо, хiба що вона дуже маленька i тому не привернула уваги.

– Можливо, вона, навпаки, дуже велика i тому не привернула уваги, – сказав маленький священик iз дивним, уривчастим смiхом.

Почувши таке безглуздя, Гiлдер обернувся i суворо попросив патера Брауна пояснити своi слова.

– Я сам знаю, що виразився необачно, – сказав священик збентежено.

 – Виходить як у казцi. Але бiдолаху Армстронга вбили ломакою, яка до снаги лише велетню, великою зеленою довбнею, дуже великою i тому непомiтною, ii зазвичай називають землею. Вiн розбився на смерть ось об цей зелений насип, на якому ми зараз стоiмо.

– Про що це ви торочите? – жваво спитав детектив.

Патер Браун звернув кругле, як мiсяць, обличчя до фасаду будинку та подивився вгору, короткозоро мружачи очi. Простеживши за його поглядом, всi побачили на самiй горi цiеi глухоi частини будинку, на горищi, розчинене навстiж вiкно.

– Хiба ви не бачите, – сказав вiн, вказуючи на вiкно пальцем з якоюсь дитячою незручнiстю, – що вiн упав он звiдтiля?

Гiлдер, насупившись, глипнув на вiкно i сказав:

– Авжеж, це цiлком iмовiрно. Але я все ж не збагну, звiдки у вас така впевненiсть.

Патер Браун широко вирячив сiрi очi.

– Ну та як, – сказав вiн, – на нозi ж у трупа е шматок мотузки. Хiба ви не бачите, що он там iз вiкна звисае iнший шматок?

На такiй висотi всi предмети здавалися крихiтними порошинками або волосками, але проникливий старий слiдчий був задоволений таким поясненням.

– Маете рацiю, сер, – сказав вiн священику. – Одне очко на вашу користь.

Тiльки-но вiн устиг вимовити цi слова, як екстрений потяг, що складався з единого вагона, здолав закрут лiворуч вiд них, зупинився i звiдти висипав цiлий загiн правоохоронцiв, серед котрих виднiлася вiдразлива пика Магнуса, лакея-втiкача.