Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

– Отакоi! Його вже заарештували! – скрикнув Гiлдер i кинувся вперед iз несподiваною жвавiстю.

– А грошi при ньому були? – гукнув вiн першому ж полiцiянту.

Той глянув йому в обличчя дещо дивним поглядом i вiдповiв:

– Нi, – але помовчавши додав: – Принаймнi тут iх немае.

– Хто з вас iнспектор, скажiть на милiсть? – поцiкавився тим часом Магнус.

Тiльки-но вiн озвався, як усi второпали, чому його голос зупинив потяг. Зовнi це був похмурий чоловiк, з прилизаним чорним волоссям, безбарвним обличчям, розкосими, як у жителiв Сходу, очима i тонкогубим ротом.

Його походження i справжне iм’я навряд чи були вiдомi з часiв, як сер Аарон «врятував» його вiд роботи офiцiанта в лондонському ресторанi, а також (як стверджував дехто) i вiд iнших, гiрших проблем. Але голос у нього був настiльки ж вражаючий, наскiльки безпристрасним обличчя. Чи то через ретельнiсть, з якою вiн вимовляв слова чужоi мови, чи то з люб’язностi до господаря (котрий був трохи глухий) мова Магнуса вирiзнялася рiзкiстю i пронизливiстю, i коли вiн забалакав, оточуючi мало не пiдскочили на мiсцi.

– Я так i знав, що це трапиться, – сказав вiн привселюдно, зухвало та незворушно. – Мiй покiйний господар зловтiшався, що я ношу чорний одяг, але я завжди казав, що зате менi не треба буде одягати траур, коли настане час йти на його похорон.

Вiн зробив швидкий, виразний рух руками в чорних рукавичках.

– Сержанте, – сказав зi злiстю iнспектор Гiлдер, втупившись у чорнi рукавички. – Чому цей негiдник досi без наручникiв? Адже вiдразу видно, що перед нами небезпечний злочинець.

– Даруйте, сер, – сказав сержант, на обличчi якого застигло здивування. – Я не впевнений, що ми маемо на це право.

– Що ви маете на увазi? – рiзко уточнив iнспектор. – Хiба ви його не заарештували?

Тонкогубий рот торкнула ледь помiтна презирлива посмiшка, i тут, немов вторячи цьому глузуванню, пролунав свисток вiдповiдного потяга.

– Ми заарештували його, – сказав сержант серйозно, – в ту саму мить, коли вiн виходив iз полiцiйноi дiльницi в Гайгейтi, передавши всi грошi свого господаря в руки iнспектора Робiнсона.

Гiлдер зиркнув на лакея з глибоким подивом.

– І заради чого ви все це зробили? – поцiкавився вiн у Магнуса.

– Ну, звiсно ж, щоб грошi не потрапили в руки злочинця, а були цiлими та неторканими, – вiдказав той iз незворушним спокоем.

– Без сумнiву, – сказав Гiлдер, – грошi сера Аарона були б цiлими та неторканими, якщо б ви передали iх його родинi.