Воскресіння патера Брауна = The Resurrection of Father Brown

 – У бiблiотецi Дарнуеiв е книги про папессу Йоанну i про Ісландiю, i ще одна, назва якоi, як я бачу, починаеться словами «Релiгiя Фрiдрiха…», а як закiнчуеться, – не так уже й важко здогадатися.

Потiм, помiтивши нетерплячку свого спiвбесiдника, священик заговорив уже серйознiше, i посмiшка зникла з його обличчя.

– Власне кажучи, ця подробиця не така вже iстотна, хоча вона i виявилася останньою ланкою. У цiй справi е деталi набагато дивнiшi. Почнемо з того, що, природно, дуже здивуе вас: Дарнуей помер не о сьомiй годинi вечора.

Вiн був мертвий зi самого ранку.

– Здивуе, знаете, занадто м’яко сказано, – похмуро зронив Пейн, – адже i ви, i я чули, як вiн цiлий день човгав по кiмнатi.

– Чули, але не бачили, – спокiйно заперечив патер Браун. – Ми обидва бачили чи, правильнiше, припускали, що бачимо, як вiн весь день вовтузився зi своiм апаратом. Але хiба на головi у нього не було темного покривала, коли ви заходили до кiмнати? Коли я туди зайшов – це було так. Не даремно ж менi здалося щось дивне в його силуетi.

Справа тут не в тому, що вiн був кульгавий, а скорiше в тому, що вiн кульгавим не був. Вiн був одягнений в такий же темний костюм. Але якщо ви побачите людину, котра намагаеться прийняти позу, властиву iншiй, то вам обов’язково кинеться в очi певна напруженiсть i неприроднiсть силуету.

– Ви хочете сказати, – стрепенувся Пейн i сiпнувся, – що це був не Дарнуей?

– Це був убивця, – сказав патер Браун. – Вiн убив Дарнуея ще на свiтанку i сховав труп у темнiй кiмнатi, а вона – iдеальний сховок, бо туди зазвичай нiхто не заходить, а якщо i зазирне, то все одно нiчого не побачить.

Але о сьомiй годинi вечора вбивця кинув труп на пiдлогу, щоб можна було все пояснити прокляттям Дарнуеiв.

– Але даруйте! – вигукнув Пейн. – Який йому був сенс цiлий день стерегти мертве тiло? Чому вiн не вбив його о сьомiй годинi вечора?

– Дозвольте менi, своею чергою, поставити вам одне запитання, – вiдповiв священик. – Чому портрет так i не був сфотографований? Бо злочинець поспiшив убити Дарнуея ще до того, як той встиг зробити це.

Йому, далебi, було важливо, щоб фотографiя не потрапила до антиквара, бо той добре знав релiквii цього будинку.

Запала мовчанка, потiм священик продовжив тихiшим голосом.

– Хiба ви самi не бачите, як усе це просто? Ви ж свого часу зробили одне припущення, але дiйснiсть виявилася ще простiшою. Ви сказали, що будь-яка людина може надати собi схожостi з портретом.