Записки патера Брауна = Father Brown’s Memories

 – Авжеж, це справдi був важливий фiнансовий документ. Наслiдки мали мiжнародний резонанс.

– Залишаеться сподiватися, що такi подii трапляються нечасто, – похмуро промовив молодий Гартопп.

– Мене цiкавить не полiтичний бiк справи, – безтурботно продовжував вiконт, – а фiлософський. З цього прикладу видно, як навчена людина може обiйти час i простiр, i, манiпулюючи, так би мовити, iхнiми важелями, повернути весь свiт. Але вам, друзi, важко повiрити в духовнi сили, якi можуть бути сильнiшими за матерiальнi.

– Що ж, – жваво сказав старий Смарт, – я, звiсно, не авторитет по частинi духовних сил. А ось що скажете ви, патере Браун?

– Мене вражае, – вiдповiв той, – що всi надприроднi дiяння, про якi ми чули, вiдбувалися заради крадiжки. А крадуть духовними засобами чи матерiальними – це, менi здаеться, однаково.

– Патер Браун людина проста, – посмiхнувся Смiт.

– Нехай i так, простi люди менi близькi, – сказав Браун. – Вони знають свою слушнiсть, навiть якщо не можуть ii довести.

– Вже дуже це дивно для мене, – невигадливо зiзнався Гартопп.

– Може б, – з посмiшкою сказав маленький священик, – вам бiльше пiдiйшло б висловлюватися без слiв, як пропонуе вiконт. Вiн пiдчепив би вас безсловесною колючiстю, а ви вiдповiли б йому беззвучним вибухом обурення.

– Не варто забувати про музику, – сонно пробурмотiв вiконт, – iнодi вона дiе краще за слова.

– Мабуть, це менi було б зрозумiлiше, – тихо вiдповiв молодик.

Бойл стежив за розмовою з уважною цiкавiстю, тому що ii учасники трималися якось особливо i навiть незбагненно. Флюгер бесiди лiниво хитнувся в бiк музики i всi погляди звернулися на Аймлака Смiта – вiн був непоганим музикантом-аматором. Тодi молодий секретар згадав раптом про своi службовi обов’язки та вказав господаревi на головного службовця, котрий терпляче чекав iз паперами в руцi.

– Ох, та не морочте з ними голову, Джеймсоне! – квапливо сказав Смарт.

Але холодний подих мирських справ встиг розвiяти пахощi метафiзичноi дискусii, i гостi стали один за одним прощатися. Аймлак Смiт залишився останнiм, i коли iншi вже пiшли, вони з господарем подалися до iншоi кiмнати, де стояла посудина зi золотими рибками, i причинили за собою дверi.