На нашем сайте вы можете читать онлайн «Крізь браму срібного ключа». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Крізь браму срібного ключа

Автор
Жанр
Дата выхода
25 ноября 2019
Краткое содержание книги Крізь браму срібного ключа, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Крізь браму срібного ключа. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Говард Филлипс Лавкрафт) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом.
Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.
Крізь браму срібного ключа читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Крізь браму срібного ключа без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Звичнi подробицi процесу звiльнення цiлком заволодiли моею увагою, i тепер, коли довга мотузка, якою я ще недавно був сповитий, як немовля, поступово спадала з мене, я знову майже повiрив у те, що все пережите мною – не що iнше, як звичайна галюцинацiя, i нiколи не було нi цього жахливого колодязя, нi запаморочливоi безоднi, нi нескiнченноi линви, i лежав я тепер не будь-де, а у вхiдному храмi Хефрена бiля Сфiнкса, куди, поки перебував у нестямi, прокралися вiроломнi араби, щоб мене катувати. Тим бiльше менi варто було поквапитися з борсанням.
Як довго я розплутувався, сказати важко. У будь-якому разi на публiцi, коли я не був нi поранений, нi виснажений, як тепер, я мiг упоратися з цим значно швидше. Аж ось, нарештi, я звiльнився i видихнув на повнi груди.
Поступово до мене повернулися сила i гнучкiсть; проте моi очi, як i ранiше, нiчого не розрiзняли. Насилу зiп’явшись на ноги, я озирнувся: усюди була пiтьма настiльки ж непроникна, як i та, в якiй я перебував iз пов’язкою на очах. Я ступив кiлька крокiв; потомленi ноги ледь мене слухалися, й усе ж я переконався, що можу йти, тож залишалося лише вирiшити, в якому напрямку. У жодному разi не можна було рухатися навмання, позаяк я мiг посунути в бiк, прямо протилежний до того, в якому знаходився жаданий вихiд.
Вирушаючи напередоднi ввечерi на прогулянку, я прихопив iз собою пуделко сiрникiв i маленький електричний лiхтарик.











