На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сни в оселі відьми». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Зарубежное фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сни в оселі відьми

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
Краткое содержание книги Сни в оселі відьми, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сни в оселі відьми. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Говард Филлипс Лавкрафт) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Сни в оселі відьми» – оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен – талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало – Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою…
Сни в оселі відьми читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сни в оселі відьми без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Кричущо-свiдомi, мовчазно-шаленi, лише боги здатнi про таке розповiсти. Хвороблива, чутлива тiнь перекручених рук, хоча насправдi це були не руки, наослiп мчить крiзь жахливу прогнилу свiтобудову, проминаючи трупи свiтiв iз мiстами-виразками; цвинтарнi вiтри, що змiтають блiдi зорi й послаблюють iхне мерехтiння.
За межами свiтiв – невиразнi тiнi жахливих постатей; ледь помiтнi колони неосвячених храмiв, що спочивають на безiменних скелях бiля пiдошви космосу, сягаючи запаморочливоi порожнечi над сферами свiтла й темряви.
І посеред цього вертяться кладовища Всесвiту – приглушений барабанний бiй, що зводить iз розуму, i пронизливе монотонне завивання блюзнiрських флейт iз незбагненних, позбавлених свiтла просторiв за межами часу; в супроводi огидного стукання та свисту повiльно, незграбно та безглуздо витанцьовують велетенськi похмурi споконвiчнi боги – слiпi мовчазнi божевiльнi гаргульi, чия душа – Ньярлатотеп.
Пошуки Іранона
Якось до гранiтного мiста Телот приблудився юнак у вiночку з виноградноi лози.
– Я Іранон, сам родом iз Ейри, далекого мiста, яке майже забув i прагну знову знайти. Я спiваю пiсень, знайомих менi з життя у тому мiстi, а мое покликання – створювати красу зi своiх дитячих згадок.
Почувши це, зашепотiли мiж собою жителi Телота. В iхньому гранiтному мiстi споконвiку не чули нi смiху, нi пiсень, але навiть цi похмурi люди iнодi зиркали навеснi на Картiанську гряду, i на гадку iм спадали думки про лютнi вiддаленоi Оонеi, про яку так часто розповiдають мандрiвники.











