На нашем сайте вы можете читать онлайн «Тінь над Інсмутом». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Ужасы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Тінь над Інсмутом

Автор
Жанр
Дата выхода
02 октября 2019
Краткое содержание книги Тінь над Інсмутом, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Тінь над Інсмутом. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Говард Филлипс Лавкрафт) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття, за життя не опублікував жодної книжки, заживши слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його називали Едгаром По ХХ століття. Творчість Лавкрафта – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недобрими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти… Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня – і читач нервово завмирає в очікуванні жахів…
Тінь над Інсмутом читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Тінь над Інсмутом без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пiсля цього Сарджент виволiк iз салону пакети з поштою та газетами i пiшов у фойе готелю, тодi як пасажири – та ж трiйця, яку я мав можливiсть спостерiгати вранцi у Ньюберiпортi – почовгали до тротуару й обмiнялися кiлькома гортанними словами з неробами, котрi стояли там, причому те, що менi вдалося почути з iхнiх реплiк, нiяк не було схоже на англiйську мову. Я пiднявся в салон i зайняв те саме мiсце, на якому iхав сюди. Проте ще до того, як менi вдалося там влаштуватися, знову з’явився Сарджент, узявся щось бурмотiти своiм хрипким, надтрiснутим i загалом доволi мерзенним голосом.
Як незабаром з’ясувалося, менi страшенно не пощастило. За його словами, щось трапилося з двигуном: поки iхав iз Ньюберiпорта, все начебто було гаразд, а тепер вiн чхае i не заводиться, тому поiхати цим автобусом до Архема не вдасться. На жаль, швидко вiдремонтувати його немае можливостi, а крiм нього, в мiстi зараз немае жодного вiльного транспорту, яким можна не те що до Архема дiстатися, а й узагалi кудись виiхати за межi Інсмута.
Охоплений гiркою тугою вiд такого несподiваного краху всiх моiх планiв i вiдчайдушно ненавидячи саму думку про те, що доведеться заночувати в цьому затхлому, напiвтемному мiстi, я зiйшов iз автобуса i знову увiйшов у вестибюль готелю, де похмурий i доволi дивний нiчний клерк поiнформував мене, що я можу зупинитися в номерi 428.
Вiн мiстився на передостанньому поверсi i, за його словами, був достатньо просторим, цiна зовсiм невисока, всього долар за добу.
Пригнiчуючи в собi всi спогади про те, що менi довелося почути у Ньюберiпортi про цей готель, я розписався в книзi для гостей, заплатив долар i дозволив портье вiднести свою валiзу. Пiсля цього й сам поплентався вслiд за понурим слугою нагору, подолавши три прольоти сходiв, що дуже скрипiли, i пройшовся запилюженими коридорами, в яких, як менi здалося, не помiчалося жодних ознак життя.











