Монети для патріарха

* * *

Мусiй тим часом iхав не поспiшаючи. Та й куди поспiшати? До Дамаска так i сяк шлях довгий…

Вiн нiколи не вважав себе анi характерником, анi, тим бiльше, чаклуном-ворожбитом, але дещо вiн усе ж таки вмiв.[22 - Дещо вмiе, чогось навчений – староукраiнськi евфемiзми для позначення чаклуна (не те щоб дуже потужного).]

Мабуть, тому й купив його Абдаллах, знаменитий на весь Єгипет звiздар, якого тримав при собi бей Ісмаiл, тому й вчив арабськоi – хоча бiльше того життя вчило, – мабуть, щось вiдчув i готував собi в учнi.

Власне, дечого й навчив. Як до того Іса.

Монети, якi йому дали, були битi зовсiм недавно! Метал ще пам’ятав, як вiн був гарячий, пам’ятав удар штемпеля. Виходить, що цi загадковi знаки – якийсь тайнопис.

Мало про що може гетьман повiдомити патрiарха!

Але з цього випливало одне: якщо його вiзьмуть живцем, то катуватимуть до смертi, аби пересвiдчитися, чи не везе вiн чогось у головi. А то й ще гiрше – змусять пiд тортурами оговорити гетьмана.

І пiде вiн на Божий суд з невiдпущеними грiхами, бо це вiйськовi грiхи – вбивства або там пiдпали – гетьман на себе бере, а за iншi – такого немае.

Але наказ е наказ. Як казав його колишнiй курiнний[23 - Курiнний – маеться на увазi не курiнний отаман Запорозькоi Сiчi, а командир пiдроздiлу, на якi подiлялися сотнi реестрового козацтва, приблизно – командир вiддiлення.

Вiн ще раз передивився своi сакви i переконався, що тi, хто збирав йому речi, справу свою знали.

Вони вклали три гаманцi. У першому – дрiбнi польськi грошi, мiднi росiйськi копiйки та полушки[24 - Полушка – всупереч поширенiй точцi зору, монета у чверть копiйки – половина шеляга.], втiм, були й три срiбних – два п’ятака та трояк[25 - За Петра І монети у три та п’ять копiйок були срiбними.], кiлька турецьких акче.

Другий був дуже-таки пузатий, усе турецьке, головним чином – акче, але зустрiчалися й крупнi монети – пiастри. Тобто коли в’iдеш до турецьких володiнь, перекладай потроху з великого гаманця, який тримай подалi, – у маленький.

Третiй – пiастри та золотi монети. Вистачить, аби доiхати до Дамаска й повернутися назад.

І те, що йому дали мула, – правильно. Конi легко гинуть – наприклад, вiд води поганоi. Мули у цьому надiйнiшi.