Кубик Рубіка

«Наркоман», – зробила висновок жiнка попри запах алкоголю. Таких у цьому районi чимало. Страшенно блiдий, худий, з синцями пiд очима.

На чолi в хлопця виступив пiт. Крок ближче до жiнки. Бита перейшла з правоi до лiвоi руки. І вiдразу назад.

– Мне кажется, я вас видела. Вы живете где-то недалеко, так ведь? – ще один крок до порятунку, облизала пересохлi губи.

– Не важно, – крок до жiнки.

«Отвлекай его разговором, отвлекай».

– Ну, я пойду. Зажигалки у меня нет, спичек тоже, – ще один крок.

– Не спеши.

– Я не могу не спешить. Мне нужно детям ужин приготовить, – вказала на пакунки з супермаркету.

– Муж пусть приготовит.

– Я в разводе. Дети дома одни, – збрехала. – Голодные. Вы хотите есть? – новий крок.

– Что? – здивувався. Краплi поту стiкали обличчям, голос цього разу виявився на диво хриплим. Дихання продовжувало пришвидшуватися. Втiм, як i в жiнки.

– Или, может, вам нужны деньги?

Хлопець зневажливо посмiхнувся:

– Деньги мне не нужны.

Крок до неi.

– Зачем вы постоянно отходите? Не хотите со мной общаться? Вы считаете себя выше меня? Считаете меня недостойным вашего общения?

– Я просто спешу к детям. Я ведь сказала, они голодные ждут меня. Скоро звонить начнут по всем знакомым. Искать будут меня, – цього разу не наважилася зробити новий крок.

– А почему они тебе не могут позвонить и спросить?

– Не дозвонятся, – знову брехня. – У меня телефон разрядился, – вiдразу пошкодувала про сказане: якщо цей псих зараз почне ii обшукувати, то зрозумiе, що його намагалися обдурити.

З iншого боку, якщо вчинить напад, яка вже буде рiзниця?

– Понятно, – крок вперед.

«Его не смущает, что меня в любой момент начнут искать?.. Он под кайфом! Такого не остановит ничего!»

Молодик роззирнувся, перевiряючи, чи справдi поряд вiдсутнi зайвi очi, i зробив кiлька рiшучих крокiв вперед. Його дихання раптово заспокоiлося, бiльше не вiдчувалося задухи. Натомiсть жiнка у вiдчаi зробила кiлька крокiв назад, приготувавшись до найгiршого.

Весь свiт припинив iснувати. Не маючи змоги пересилити себе й вiдiрвати очi вiд бити, затамувала подих: в очiкуваннi кiнця. Серце зупинилося. І все довкола. Перед очима тiльки ця довбана бита. Якою вже не граються.

Їi мiцно тримае правиця молодика.

* * *

Потяг сполученням Ковель-Харкiв. П’ятниця, 1 листопада 2019 року. 19:10

Скляр безлiч разiв пошкодував, що натягнув гольф. Точнiше, що пiд ним нема футболки. Інакше б змiг роздягнутися.