Кубик Рубіка

Дiвчина зiщулилася: по ii душу?

Якийсь час вона дослухалася, проте нiчого окрiм тишi не почула. Отже, здалося. Та щойно Анна продовжила йти, як хтось засвистiв знову. Ближче й вже позаду. Дiвчина рiзко розвернулася, серце калатало в грудях. Цього разу iй вдалося розгледiти в темрявi незрозумiлий силует. Хтось швидко наближався. Настiльки швидко, що Анна ледь стрималася, аби не побiгти. Мелодiя чулася все чiткiше. І коли вже дiвчина мало не почала втiкати, вона врештi зрозумiла, що до чого. Повз проiхав чоловiк на велосипедi.

Невiдомий не звернув на неi жодноi уваги, i тепер вона заклякло дивилася йому в спину. Вiн знову припинив свистiти, очевидно, щоб набрати в легенi порцiю повiтря. За мить почулася нова мелодiя. Тiльки цього разу незнайома.

Анна ще трохи постояла, приходячи до тями. Дихання та серцебиття заспокоiлися. Дiвчина ще раз роздивилася довкола, аби пересвiдчитися, що поряд бiльше нiкого. Дослухалася. Тихо. Навiть не чути свисту. Анна вiдчула величезну спокусу негайно повернутися до машини та iхати додому, проте до мети залишалося зовсiм трiшечки.

Не вiдступати ж.

«Анно, не божеволiй, – наказала собi. – Не ставай параноiком. Дурненька. Чого раптом за тобою хтось мае стежити?»

Вiтер посилився, i вона вiдчула, як холод пробирае до кiсток. Дiвчина зробила перший несмiливий крок, далi пiшла впевненiше. Скоро Анна заспокоiлася й майже забула про iнцидент. Думки ii повернулися до суперечливого питання, яке мучило останнiм часом.

Що вона може зробити для того, аби розкрити вбивство Олександри та, як не прикро про це думати, власного брата? Пiсля зникнення Олександри вони з батьком запiдозрили, що мiж iхнiми iсторiями е зв’язок.

Коли знайшли тiло Сашi, впевнилися. А ще кожен з них розумiв, що Вiктор теж вбитий. Тiльки жоден iз них не наважувався говорити про це вголос.

Якщо Саша змогла розплутати справу, то й вона зможе, хiба нi?

Дiвчина постiйно пригадувала вчорашню розмову з новим слiдчим. Йому хотiлося вiрити. Цей полiцейський видався iй кращим за попереднього.

Та вона нiяк не могла переконати себе, що пiсля такого довгого перiоду пiсля зникнення Вiктора та вбивства Сашi полiцiя щось зможе вдiяти.

Коли Олександра почала власноруч шукати Вiктора, батько не сприйняв це серйозно. Точнiше, не вiрив, що iй вдасться. Чоловiк використав усi можливi зв’язки, проте його спiткала невдача. Що вже казати про тендiтну молоду жiнку? Тiльки коли Олександра зникла, Георгiй запiдозрив, що iй вдалося дiзнатися правду.