Право на вбивство

А ще, отой злиденний продуктовий магазинчик, перед входом до якого трое вже п’яненьких чоловiкiв розпивають дешеве пиво. Хоч вони й продовжували затято щось обговорювати, та авто точно помiтили.

Ба бiльше, зовсiм скоро прийде вона – як завжди, розкiшна й, як завжди, привертатиме увагу самою лише своею зовнiш- нiстю.

Хтось обов’язково запам’ятае, що вона сiдала в синiй Ford. Звiсно, номер машини навряд хтось навмисне запам’ятовуватиме, але марки, кольору та моделi машини цiлком може виявитися достатньо.

Погляд його впав на свое вiдображення в дзеркалi заднього огляду: синцi пiд почервонiлими очима й блiде обличчя.

«Необхiдно сходити в солярiй», – подумав.

Чоловiк роззирнувся, все бiльше нервуючи й переймаючись, коли ж нарештi з’явиться дiвчина. Знаючи, що пунктуальнiсть iй не притаманна, вiн навмисне запiзнився – але марно. Їi й досi немае.

А раптом не прийде?

Йому вартувало чималих зусиль переконати ii зустрiтися саме тут. Мовляв, якщо пiд’iжджати пiд саме мiсце роботи, можна витратити чимало часу в заторi (у цiй частинi мiста й справдi забагато автiвок).

Тож швидше буде, якщо вона сама пройдеться до сусiднього провулку (не бiльше п’яти хвилин).

Вона думае, що вони поiдуть за мiсто – вiдвiдати новий ресторан з багатим iнтер’ером та найсмачнiшою в околицi кухнею.

Таким був його план. Ще кiлька днiв тому вiн здавався йому iдеальним. Нинi ж чоловiк мало не божеволiв – навiть не уявляв, що втiлити задумане в життя буде так складно. Страшенно хотiлося вiдпочити – усю нiч вiн провозився спершу з тiлом Андрiя, потiм з його машиною.

Вранцi викинув з дому всi речi, якi могли б вказати на iхне знайомство. Навiть позбувся склянки, з якоi той вчора пив пиво.

Тепер треба усунути дiвчину.

Вона едина, хто знала, що iхня з Андрiем дружба досi тривала, ба бiльше, що вони разом працювали над грошовитою справою. Якщо бовкне в полiцii – проблем не уникнути.

* * *

Рiвне. Понедiлок, 16 березня 2020 року. 15:10

– То що, склали Курилович з таксистом фоторобот? – поцiкавився Скляр.

Єгор вiдкусив сушку й запив кавою, яку кiлька днiв тому сам принiс на роботу. Пити каву його привчила колишня наречена. Дiвчина випивала по кiлька горняток на день, тож йому не лишалося нiчого, окрiм як перейняти цю традицiю. Рiк тому вони розiйшлися, й увесь цей час Єгор намагався вiдучити себе вiд звички, що нагадувала про Таню. Та врештi мiсяць тому здався.

Войтюк похитав головою й теж вiдкусив сушку, простягнув довгi ноги й зручнiше вмостився.