Привиди серед нас

08:31

– Ти зможеш сьогоднi завезти мене на службу? – Власта поклала посуд до мийки, переклала мобiльний з лiвоi руки у праву, вiдтак квапливо вигнала з кухнi кота, який, скориставшись ii неуважнiстю, застрибнув на обiднiй стiл.

Патрульна скривилася, вiдразу пошкодувавши про власну рiзкiсть. Вiдколи Маркiза забрали сюди, певно, це вперше вiн прийшов до неi на кухню. Ранiше кiт належав сусiдам Єгора. Скляр забрав тварину до себе, коли господарi покинули ii, переiхавши до iншого мiста. Тепер Власта – його нова власниця, вже третя.

Отже, Маркiза полишали двiчi.

«І як поясниш тваринi, що Єгор би нiколи не залишив ii навмисне?»

По той бiк слухавки чулися чоловiчi голоси, хтось голосно розсмiявся й гукнув Артема.

– Не знаю, сонце. Поки нiчого не можу сказати, – мовив бойфренд, вiдтак вiдповiв комусь: – Зараз, зачекай.

Власта закусила нижню губу: останнiм часом вона все рiдше бачила Артема. Робота забирала увесь його час. У слухавцi додалися голоси – отже, вже в офiсi. Артем мав будiвельну фiрму.

Рiк тому йому вдалося пiдписати кiлька вигiдних контрактiв з поляками й, щоби не втратити шансу розкрутити фiрму на мiжнародному рiвнi, доводилося чимало працювати. Вони обговорили, коли зможуть побачитися, вiдтак попрощалися, побажавши одне одному гарного дня.

Трохи помiркувавши, Власта знову зателефонувала. Цього разу потрiбна iй людина не вiдповiла. Патрульна дослухала гудки до завершення й замислилась, чи не повторити спробу.

«Побачить, що я телефонувала – передзвонить», – заспокоiла себе.

Без ентузiазму Власта кинула погляд на посуд, що залишився пiсля снiданку. Сьогоднi Катина черга його мити, проте донька запiзнювалася до школи.

– А нехай тобi! – вилаялася, виявивши, що закiнчилися екопакети для смiття (донька суворо заборонила купувати звичайнi).

«Не життя, а малина! – Власта вiдчула, що починае серйозно дратуватися. – Ну, гаразд, зi смiттям потiм розберуся.»

Вона керувалася правилом: життя у брудi проблемам не зарадить.

Власта страшенно не любила неохайну кухню. Вже за кiлька хвилин посуд був вимитий та висушений, а ще за двадцять i сама кухня сяяла так, немов уранцi сюди нiхто не заходив. Тим паче роздратований пiдлiток, який запiзнювався до школи. Незiбранiсть та дратiвливiсть не були властивими доньцi, проте дiвчинка все ще страшенно переймалася через смерть Єгора.

Минуло кiлька рокiв, вiдколи Власта розлучилася, перед тим проживши у шлюбi цiлих тринадцять.