На нашем сайте вы можете читать онлайн «Меч і хрест». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Городское фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Меч і хрест

Автор
Дата выхода
12 декабря 2013
Краткое содержание книги Меч і хрест, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Меч і хрест. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Лада Лузина) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Три молоді киянки прийняли від помираючої відьми Килини її дар. Як же вони зуміють розпорядитися ним? Адже вони такі різні: студентка історичного факультету Маша Ковальова, залізна бізнес-леді Катерина Дображанська і звільнена з нічного клубу співачка-зайдиголова Даша Чуб на прізвисько Землепотрясна.
Всі події розгортаються в наші дні. Але, володіючи магічною силою, не важко потрапити в минуле і познайомиться з авторами «Трьох богатирів» і «Демона» – Віктором Васнецовим та Михайлом Врубелем. А також відвідати київську Лису Гору, де, за переказами, збиралися усі слов’янські відьми.
Меч і хрест читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Меч і хрест без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але побачивши Марiйку у блискотливому клаптевому пiджаку з перманентом Алли Пугачовоi, всi вони разом застрягли у неi в горлi.
– Ви хто? – агресивно зiщулилася жiнка, нервово порпаючись у кишенi халата в пошуках окулярiв.
– Це я, матусю, – пискнула Марiйка.
– Ти?! Боже, доцю, що з тобою зробили?
– Е-е-е…
– А гарно iй, правда? – бадьоро встряла Чуб. – Це моя перукарка ii закрутила. Безкоштовно! – значуще мовила вона, досвiдченим поглядом конферансье визначивши: для такоi тiтки «безкоштовно», мабуть, – дуже серйозний аргумент.
– Ну, якщо безкоштовно…
Мати перевела розгублений погляд на Землепотрясну Дарину, з жахом поглядаючи на сценiчний грим, що розплився за нiч, i нiс, який виблискував стразом. Їй явно хотiлося запитати: «А це хто така?», але вона мужньо стрималася, хоч Марiйка й пiдозрювала: витримки iй вистачить ненадовго. Сповiдувана матiр’ю релiгiя гостинностi ще жодного разу не проходила випробування на витривалiсть. Батьки любили приймати гостей, але це були iхнi званi та «жданi» гостi, тодi як Марiйка за всю свою двадцятидворiчну бiографiю нiколи не приводила додому подруг, а тим бiльше таких.
– Де ж ви були? – згадала мама головне питання минулоi ночi.
Марiйка жалiбно подивилася на неi.
– На вечiрцi, – блискавично прийшла iй на допомогу Дарина. – Знаете, так весело було! Тiльки пiвгодини тому розiйшлися.
– У пiжамi? – уточнила мати вражено.
– Ах, це… – заусмiхалася Дарина. – Уявляете, Марiйка на парi приiхала туди в пiжамi.
– По мiсту? На велосипедi? – тiльки i змогла сказати мати, безсило намагаючись уявити свою розмазню-дочку в ролi азартноi сперечальницi.
– Та тут недалеко. – Дарина бездумно махнула рукою кудись праворуч.
– І що ж ти не зателефонувала? – зробила мати останню спробу розiбратись у тому, що вiдбуваеться.
– Ой, – захитала головою Дарина Чуб. – Ви не уявляете, як вона хвилювалася! Вона ж не знала, що у хазяiв телефон за несплату вiдключили.
– Мамо, познайомся. Це… – запiзнiло спробувала вiдрекомендувати свою балакучу супутницю та й осiклася, згадавши, що тупо забула спитати у бiлявки iм’я.
– Я Дарина. Дарина Чуб, – надмiру радiсно проголосила Дарина. – Закiнчила музичне училище iменi Глiера. Я – естрадна спiвачка!
– Он як? – Мама зовсiм знiтилася.










