Постріл в Опері

І щойно вона ii знайшла, вона та ii сестра Рiка мало не потрапили до ведмежих лап.

– Їi сестра мало не потрапила до ведмежих лап. – Мир вiдсунув тарiлку. – Я був там, – нагадав вiн. – Я бачив його очi. Вони були дуже… цiлеспрямованими. Ведмедю я був не потрiбний. Йому потрiбна була тiльки вона, ця мала. Вона, а не Анна.

– Тобто ти хочеш сказати, справа в Рiцi? Але що в нiй особливого? – Ковальова розгорнула журнал, але не знайшла там нiчого подiбного до пояснення. – Рiка – не киянка. Не знайшла Лiру. Не торкалася до неi… Щоправда, дуже хотiла доторкнутися, волала: «Дай, дай!» Може, вона так намагалася забрати брошку в сестри, тому що Лiра призначалася iй? Рiка мала стати поетесою?

– Нi, – трохи похмуро заперечив Мирослав, – гадаю я, Рiцi призначався лише ведмiдь.

– Для кого мусиш?

– Для того, хто тобi наказав. Як наказувала менi Килина, коли iй потрiбна була кров.

– Кров жертви, – вiдтворила Ковальова. – Килина. «AAA не розiлле, БД не пiде…» Анна знайшла Лiру, а Рiку мало не розiрвав ведмiдь. Тiеi ж зими брат Андрiй ледве не помер. А якась людина таки потрапила пiд трамвай.

Перед ii внутрiшнiм поглядом вимальовувався певний логiчний ланцюжок. Перед поглядом не внутрiшнiм – вiкно i чорний ворон за ним.

– Гаразд, – обiрвала себе Маша, – пiдiйдiмо з iншого боку. Якщо Лiра й справдi щось означала, чому, отримавши ii в п'ять рокiв, Анна не стала вундеркiндом? І почала писати справжнi вiршi, тiльки коли виросла, у дев'ятнадцять-двадцять рокiв, як усi нормальнi люди?

– А до цього? – прояснив Мир.

– Писала наiвнi рядки, як усi нормальнi дiти та дiвчата. Прочитавши ii першi вiршi, Микола Гумiльов сказав: «А може, ти краще танцюватимеш? Ти гнучка».

– Тобто вiршi були такi собi?

– І де подiлася Лiра? Чому про неi немае жодних згадок?

– А чому б тобi не запитати про це в неi самоi?

– У кого?

– У Анни Андрiiвни.

– Як?

– Просто пiдiйти й запитати.

– Ну, це не так просто… – Маша знову пiрнула у статтю. – До Киева Анна повернулася в сiмнадцять рокiв, у серпнi 1906-го. На той час батьки ii фактично розлучилися, батько витратив капiтали дружини й залишився в Петербурзi. Мати переiхала жити до киiвськоi сестри. Анна вступила до старшого класу Фундуклеiвськоi гiмназii. Грошей не було, жили вони дуже бiдно.