На нашем сайте вы можете читать онлайн «Господар колодязів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
Краткое содержание книги Господар колодязів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Господар колодязів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
Господар колодязів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Господар колодязів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Поки що – немае… Але ти не сумуй!
* * *
Перед свiтанком вони пiшли в поле, i Юстин навчив ii приманювати ельфушiв.
У травнi, в пору цвiтiння, ельфушi запилюють плодовi дерева краще за бджiл i джмелiв. На деревi, де по веснi пустували ельфушi, виростають яблука завбiльшки з диню та вишнi розмiром iз яблуко; якщо садiвник умiлий i не ледачий, якщо вчасно пiдiпре гiлки рогатками – за урожай з одного тiльки дерева можна буде накупити хлiба на цiлий мiсяць. Багатi городянки просто божеволiють, варто iм побачити плоди з обпиленого ельфушами дерева; кажуть, що гiгантськi цi фрукти допомагають вiд жiночого безплiддя.
Улiтку ельфушi в саду небажанi. Ламають гiлки, псують яблука, вигризаючи на зеленiй шкiрцi великi й маленькi сердечка. Ловити ельфушiв – собi дорожче: вони братолюбнi й мстивi й за одного зловленого одноплемiнника можуть пiдпалити сарай, а то i хату. Значить, завдання розумного садiвника – вiдвадити лiтунiв вiд саду, заманюючи в iнше мiсце, наприклад, на квiтучу липу, або на ромашкове поле, або ще кудись, де е чому тiшити око.
Для приманювання ельфушiв, пояснював Юстин Анiтi, найкраще годиться дитина рокiв до шести-семи. Вiдчувши в полi малюка, ельфушi злiтаються, як на мед: розсiдаються навколо малюка на квiти i на гiлки, складають прозорi крильця – i заводять начебто бесiди, тобто дорослому здаеться, що це просто низка мелодiйних звукiв, вiддалено схожих на людську мову, але Юстин чудово пам’ятав, що, коли вiн був маленький i сидiв отак у колi тендiтних рiзнокольорових створiнь, мова ельфушiв здавалася йому цiлком осмисленою, хоча й одноманiтною.
Коли йому виповнилося вiсiм, ельфушi втратили до нього iнтерес, але дiд скорiше зрадiв, нiж засмутився.
І ось, коли небо вже почало сiрiти, Юстин i Анiта залягли у високу траву серед сплячих ромашок, поставили поруч лiхтар iз кольоровими скельцями, i Юстин простягнув Анiтi манок – тендiтну сопiлку з крутiлкою.











