Магам можна все

Ось як тепер:

– Розумно й тонко, мiй молодий пане. Тiльки навiщо такi хитрощi? Ви могли просто запропонувати менi пройтися вперед-назад – тодi, оцiнивши якостi й вади моеi фiгури, i вирiшили б остаточно, чи варто продовжувати знайомство… якби у вас була така можливiсть. А тепер, будьте ласкавi, повернiться за свiй столик.

– Пробачте, – сказав я, справдi почуваючи щось на кшталт знiяковiння. – Насправдi я зовсiм не такий брутальний… Я хотiв тiльки…

– Позбавте мене свого товариства.

Сказано було переконливо й вичерпно; секунду потупцявши на мiсцi, я повернувся на початкову позицiю.

Пан голова дивився на мене з протилежного кутка. Дивився водночас зi спiвчуттям та зловтiхою.

* * *

ПИТАННЯ: Що таке iнiцiювальний предмет?

ВІДПОВІДЬ: Це головний магiчний предмет, що дозволяе призначеному магу здiйснювати магiчнi дii. Інiцiювальний предмет вручаеться призначеному маговi на вiчне користування в разi успiшноi атестацii.

ПИТАННЯ: Чи потрiбен iнiцiювальний предмет уродженому магу?

ВІДПОВІДЬ: Нi, не потрiбен.

ПИТАННЯ: У якому виглядi iснують iнiцiювальнi предмети?

ВІДПОВІДЬ: У виглядi мiнiатюрних чарiвних паличок, перснiв, медальйонiв, браслетiв та iн. ювелiрних виробiв, у гiрських умовах iнколи – посохiв.

ПИТАННЯ: Що вiдбуваеться в разi втрати магiчного предмета?

ВІДПОВІДЬ: У разi втрати магiчного предмета власник мае подати заяву до мiсцевоi комiсii протягом десяти днiв i не пiзнiше. Комiсiя розглядае заяву i, залежно вiд обставин, або призначае штраф i видае потерпiлому новий магiчний предмет, або позбавляе його магiчного звання.

* * *

Через два днi я навiдався до контори праворуч вiд ринку – щоб чисте було сумлiння, нi на що не сподiваючись. Побитий мiллю чиновник видав менi довiдку, на якiй кривим почерком записанi були три адреси – цi трое бажали продати менi камiнчики.

За першою проживала бiдна вдова, що розпродувала рiзне начиння й прикраси. Я купив у неi перстеник iз рубiном – просто з жалю.

За другою адресою мене зустрiв парубiйко рокiв п’ятнадцяти й запропонував на вибiр цiлу скриньку з коштовностями.

Одразу зметикувавши, в чому рiч, я пообiцяв про все доповiсти його матерi; змiнившись на лицi, парубiйко благав мене цього не робити. У матерi так багато дрiбничок, вона не помiтить пропажi, натомiсть вiн, юнак, що робить першi кроки по життю, мае миритися з принизливою бiднiстю. Мати скнара й не дае на найпотрiбнiшi витрати тощо. Я пiшов, залишивши парубчака сам на сам iз його проблемами.