На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сліпий василіск». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сліпий василіск

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
Краткое содержание книги Сліпий василіск, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сліпий василіск. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«В якій тісній шкарлупині я живу – затурканий моїми жалюгідними п’ятьма почуттями, гордий своїм темним розумом, своєю безпорадною інтуїцією!» – вигукує один з героїв Марини та Сергія Дяченків, пізнавши іншу реальність.
Казкові персонажі, з людськими емоціями і проблемами, буденність, що несподівано повертається магічним боком, Місто, яке має розум і особистість, – це не тільки захоплюючі сюжети, а й пожива для роздумів. Саме це й відрізняє прозу Дяченків від інших, – філософський зміст, одвічні питання, на які, можливо, немає відповіді, але які повинна поставити собі кожна людина…
У збірку війшли повісті та оповідання «Підземний вітер», «Трон», «Тіна-Делла», «Суддя», «Сліпий Василіск», «Фенікс», «Казка про Золотого Півника», «Хуррем, або Усміхнена» та інші.
Сліпий василіск читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сліпий василіск без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Люди?
Улiя знизала плечима:
– А треба?
– Значить, ти, – Сашко запнувся, – значить, ти в мiстi начебто дрiада?
– Хто така дрiада?
– Це як би душа дерева… Живе в стовбурi…
– Облиш, у дерев немае нiякоi душi. Вони тупi, тупiшi за лiхтарi.
– Нi, – сказав Сашко, здаеться, ображено. – Дерева навеснi квiтнуть, розпускаються, а восени опадають… А лiхтарi?
– Лiхтарi, – Улiя усмiхнулася. – Лiхтарi… Спробуй як-небудь постояти довше поруч iз лiхтарем. Краще ввечерi. А ще краще – перед свiтанком. Втiм… лiхтарi ввечерi загоряються, а вранцi гаснуть – на цьому закiнчуеться iхня схожiсть з деревами.
Сашко мовчав, спантеличений.
За новим мостом прокотилися два потяги в рiзнi боки.
– Я, здаеться, голос зiрвав, – сказав Сашко. – накричав.
Улiя не вiдповiла.
– Вчора менi здавалося – завалю третiй тур, i хоч з даху вниз головою, – пробурмотiв Сашко.
Улiя на вiдповiдала.
– А тепер, – продовжував Сашко, помовчавши, – послухай… Господи… Це ж маячня якась, або сон, такий прекрасний i страшний сон… Скажи, все це, Мiсто… Ти… Ти менi снишся?
* * *
– Ось йде жiнка, молода, веде за руку дитину, вона смiеться, хлопчик iй щось розповiдае… Вони не поспiшають, напевно, гуляють.
– Де?
– Ось, на розi, прямо перед нами… Вона купуе шоколадне собi й фруктове дитинi… Бачиш? Дивися… Ось йде старенька, iй рокiв сiмдесят або бiльше, в однiй руцi в неi сумка з половинкою чорного хлiба, в iншiй – повiдок, вона веде маленьку дворнягу… Бачиш? А ось два хлопця, вони поспiшають… Вони, напевно, студенти.
Вони сидiли на кам’янiй лавi, спиною до руху, обличчям до потоку Людви на тротуарi.
Сашко говорив, мова його була монотонна, як шелест шин по асфальту; за iхнiми спинами вихлюпувалася Людва з дверей-гармошок, тремтiли дроти й перегукувалися сигнали. Улiя заплющила очi: голова закрутилася. Вона на мить вiдчула, немов летить уздовж гiрлянди лiхтарiв, що прямуе в точку, де узбiччя сходяться i нiхто не бувае нещасливий.











