Сліпий василіск

Доводилося робити над собою зусилля, щоб розгледiти спершу ii руки, що рiзали хлiб на столi, потiм фартух iз горохом, потiм обличчя, зосереджене й нещасне; Улii ставало ii шкода. Хотiлося зробити що-небудь, щоб мати Сашка нарештi перестала боятися.

– Дозвольте менi порiзати, – сказала вона одного разу й потрапила в цiль – Мама, просвiтлiвши, простягнула iй хлiб i нiж.

Хлiб був смiшний на дотик. Шорсткий i теплий. Улiя провела по ньому ножем, але скоринка не пiддалася так легко, як завжди пiддавалася Мамi.

Улiя здивувалася i провела ножем ще раз, потiм ще; хлiб упирався, треба було тримати його мiцнiше й сильнiше налягати на нiж.

– Юленько, – розгублено сказала Мама, – ти що ж… Нiколи не рiзала хлiб?!

У цей момент хлiб нарештi розiйшовся пiд лезом ножа, i Улiя не встигла прибрати з його шляху вказiвний палець.

– Ти порiзалася! – пошепки вигукнула Мама.

Улiя дивилася на свою руку. Ранка була така тонка, що ii не було видно, якби не кров – нiзащо б не розгледiти.

Сашко, звiдки не вiзьмись, накинувся на Маму з докорами:

– Навiщо ти ii змушуеш?! Домробiтницю знайшла?

Мама почервонiла вiд гнiву. Улii стало смiшно: Сашко i Мама сварилися, як могли б сперечатися лiхтар i його тiнь…

Вони не розумiли, як смiшно iхня лайка виглядае збоку. Тому, коли Улiя засмiялася, обидва замовкли.

* * *

Сашко не вступив до консерваторii.

Того вечора, коли це стало абсолютно ясно, вони з Улiею сидiли на великому бульварi пiд каштанами.

Машини збивалися в тугi корки, гарчали й сигналили, i регулювальник, сiрий солдатик години пiк, перекривав iм шлях або випускав на волю.

Сашко мовчав. Улiя мовчала також. З кожною хвилиною вiдчай усе меншав. Вiдступав i розсмоктувався, як дорожнiй корок напередоднi ночi.

І нiч прийшла. Сашко i Улiя опускалися у вири прохiдних дворiв, пiрнали з провулка в провулок, лiхтарi мерехтiли, як скарби на чорному оксамитi, i вiдбивалися в негiрких сльозах, що застеляли веселi очi Сашка.

– Добре, що я не вступив, – говорив Сашко. – Слава Богу, я щасливий. Тому що тепер я буду спiвати тiльки для тебе. Для тебе. Менi не треба iнших слухачiв. Тiльки ти. Ми одружимось. У нас будуть дiти. Я знайду роботу, буду добре заробляти, у мене буде свiй бiзнес… А вечорами я буду спiвати для тебе. Здорово, правда?

Вона кивала.