Сонячне коло

– Ви вагались, отримавши запрошення. Вас напевно вiдраджували вiд поiздки. Що допомогло вам зважитися?

– Я…

Вона зрозумiла, що не знае, що сказати. Мрiяла побачити Кам’яний Лiс? Слабка вiдповiдь, мотивацiя роззяви, вiн може навiть образитися. Мрiяла вчити iмператора музики? Солодкава й нещира вiдповiдь. Хотiла потiшити свое марнославство? Єдина правдива вiдповiдь, але вимовляти ii вголос – безумство.

– Менi приемно, коли людям цiкава моя музика. Інтерес молодого iмператора… пiдкупив мене.

Вiн подивився на неi з повагою:

– Ви вмiете бути чесною, я дуже це цiную.

Акуратно вийняв пов’язку з внутрiшньоi кишенi, зав’язав собi очi, повернув до Ірiс слiпе обличчя:

– Ще раз: що вас турбуе? Чого ви боiтеся… за кого ви боiтеся?

– Я… нi. Я просто…

Наступноi митi Ірiс жбурнули на пiдлогу – на гладенький полiрований камiнь, рiзко, грубо, вона придушено охнула, завмерла, скорчившись, iнстинктивно прикриваючи голову. Їi смикнули вгору, як ватяну ляльку, наступноi митi вона виявила себе в нiшi стiни, за колючим стовбуром присадкуватоi пальми.

– Усе добре, – прошепотiв лорд-регент iй на вухо. – Це замах. Не рухайтеся.

Із дерев’яноi рiзьбленоi балки стирчала стрiла з курчачо-жовтим оперенням.

* * *

Прийом тривав, хоча людей стало наполовину менше. Офiцiанти так само розносили напоi та закуски. Капiтан корабля, на якому прибула Ірiс, був такий щасливий i п’яний, що не мiг пiдвестися з оксамитовоi лави бiля стiни.

Тереза зустрiла Ірiс чiпким поглядом:

– На вас лиця немае. Ви мене лякаете… що сталося?!

Із бiчних дверей виринув Алекс:

– Панi Терезо, лорд-регент просить вас пiднятися до нього в кабiнет просто зараз… Панi Айрiс, я негайно проведу вас у вашi апартаменти.

* * *

У кiмнатi Ірiс виявила, що футляр iз сопiлкою пропав.

Вона занервувала. Облилася холодним потом. Викликала покоiвку. Та показала iй футляр – у шафi на полицi, на почесному мiсцi; покоiвка вирiшила навести лад, поки Ірiс була на прийомi.

Ірiс накричала на неi – негiдно, грубо, верескливо. Покоiвка почервонiла i пiшла. Ірiс переконалася, що сопiлка абсолютно цiла i черепашки з записами теж на мiсцi. Треба було повернути покоiвку i вибачитися, натомiсть Ірiс сiла на край лiжка й опустила руки.

Ще секунда, i замах обернувся б убивством при единому свiдку.