На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сонячне коло». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сонячне коло

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги Сонячне коло, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сонячне коло. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори десятків повістей і оповідань та 29 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Лауреати понад 100 літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи. Їхні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, китайською та іншими мовами.
У новій серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованій видавництвом «Фоліо», будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською і чудово ілюстровані.
«Сонячне коло» – унікальна за задумом збірка Марини та Сергія Дяченків. Вона присвячена пам’яті Бориса Стругацького. До збірки увійшли як повісті й оповідання, що отримали особисту премію Стругацького «Бронзовий равлик», так і дві нові повісті, «Пори року» та «Сонячне коло», написані за заповітами «реалістичної фантастики» братів Стругацьких.
Сонячне коло читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сонячне коло без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
* * *
– Тут найкраща музика з усього свiту! Я думав, що чув усе на свiтi, але три мiсяцi тому Ерно, тобто лорд-регент, роздобув для мене «Пори року», всi п’ять частин!
– Вражаюча якiсть запису, – сказала вона щиро. – Як вам удалося зiбрати таку колекцiю?
– Ерно купуе для мене у торговцiв – через посередникiв, на континентi, вони й гадки не мають, кому продають, – вiн розсмiявся. – От би здивувались, якби дiзналися! Вони ж вважають нас людоiдами, всерйоз пишуть, що лорд-регент садист i вбивця, яка вже тут музика… Нiчого, через кiлька рокiв налагодиться зовнiшня полiтика, тодi я зможу поiхати з вiзитом на континент i зайти у «Грот», це знаменитий магазин.
Вiн раптом нагадав Ірiс старшого племiнника. Подiбнiсть була миттевою, але такою сильною, що Ірiс захотiлося обiйняти хлопця i розтрiпати на макiвцi волосся. І тут же вона згадала, що той хлопчик у бiдi, а цей на порозi величезноi влади.
Імператор вiдволiкся вiд мрiй, заговорив знову, швидко, азартно:
– …А в нас у Кам’яному Лiсi е один… чоловiк, вiн умiе вирощувати спiвучi кристали.
Вона доклала до вуха гладку коричневу черепашку. Шум моря, удар камертона…
Народна мелодiя, «Колискова в час Кота». Ксилофон i дзвiночки.
– Здорово, – сказала Ірiс. – Можна… менi взяти це з собою, щоб прослухати ще раз, пiзнiше?
– Звiсно, берiть! А ось iще записи, а ось iще… Берiть скiльки хочете! А то, окрiм мене, це нiхто не слухае, Ерно плювати на музику…
Вiн замовк, i в його очах щось миттево змiнилося:
– Мiй батько грав на арфi. Чесно кажучи… це вiн почав збирати колекцiю, коли був трохи старший, нiж я тепер.
Стало тихо.
– Спiвчуваю, – сказала Ірiс. – Я знаю, що вiн загинув пiд час бунту.
Імператор задумливо кивнув:
– Так, i мама теж. Вона прекрасно спiвала. Якби хтось здогадався… змiг… помiстити ii голос у черепашку, ми могли б i зараз ii слухати.
Вiн знову замовк. Не знаючи, що сказати, Ірiс узяла сопiлку, i в кiмнатi зазвучала тема зими – тема тепла i спiвчуття.











