На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сонячне коло». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сонячне коло

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги Сонячне коло, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сонячне коло. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори десятків повістей і оповідань та 29 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм». Лауреати понад 100 літературних премій; зокрема на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго Дяченки отримали звання «кращих письменників-фантастів» Європи. Їхні твори перекладено англійською, німецькою, французькою, китайською та іншими мовами.
У новій серії «Світи Марини та Сергія Дяченків», започаткованій видавництвом «Фоліо», будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською і чудово ілюстровані.
«Сонячне коло» – унікальна за задумом збірка Марини та Сергія Дяченків. Вона присвячена пам’яті Бориса Стругацького. До збірки увійшли як повісті й оповідання, що отримали особисту премію Стругацького «Бронзовий равлик», так і дві нові повісті, «Пори року» та «Сонячне коло», написані за заповітами «реалістичної фантастики» братів Стругацьких.
Сонячне коло читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сонячне коло без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
На превеликий жаль…
У залi iмператорськоi ради зiбралися всi, кого Тереза давно знала: зневажала, цiнувала, поважала, використовувала. Вiсiм чоловiкiв i чотири жiнки сидiли за круглим столом-пiдковою: у кожного було постiйне мiсце. Коли вони увiйшли до зали, на столi перед кожним крiслом уже стояв келих iз бiлим вином, а Ерно, теж iз келихом, у невимушенiй позi стояв бiля порожнього трону.
– Я мушу назвати iм’я зрадника. Призначити iмператорський суд i кару – на площi, в казанi, за традицiею. Але сьогоднiшнiй зрадник зробив для iмператора i для краiни занадто багато.
Навiть на днi океану нiколи не бувае так тихо.
– З поваги до колишнiх заслуг цю людину я не ганьбитиму судом i стратою. Перед кожним iз вас стоiть келих… зараз ми вип’емо разом. У келиху зрадника швидка отрута. Це легка смерть. Мiй подарунок.
Знову непритомна тиша.
– Але, Ерно, – сказала Рея, найстарiший член ради, сива й округла, як морська черепаха.
Вiн зняв пов’язку. Обвiв спiврозмовникiв червоними безсонними очима:
– Той, кого я маю на увазi, може зараз встати, зiзнатись, i ви його вислухаете. Отже?
Тиша. Вальтер, беззмiнний военачальник i командувач флоту, поклав важкi долонi обабiч свого келиха:
– Я сподiваюсь, Ерно, що ти не збожеволiв.
– Нi.
– А якщо ти помилився?! – знову подала голос Рея. – Чи не занадто пiзно подавати докази – пiсля смертi обвинуваченого?!
Тiльки цi двое не бояться говорити з ним, подумала Тереза. Решта мовчать, як ошпаренi мишi, й судорожно питають себе: а раптом це я винен? А раптом я завинив i сам того не знаю?!
– Нiкчеми, – сказала вона вголос.
Усi погляди звернулися на неi. Вона встала, стискаючи в руцi келих:
– Яка ж дорога вам шкура, статус, блага… але не ваша краiна.
– Тереза?! – видихнули одразу кiлька осiб.
– Все, за що ми боролися п’ять рокiв тому, за що загинув принц Мiло i десятки тисяч людей, – усе це спущено у вигрiбну яму! Я зрадник? Нi, ось зрадник, – вона подивилася лорду-регенту просто у вiчi, на це потрiбна була вся ii смiливiсть, але боягузкою вона нiколи не була. – П’ять рокiв тому в нас був шанс.











